Рус Укр Eng

Ялтинська Європейська Стратегія: Новини

05.02.2021

Ялтинська європейська стратегія провела онлайн-дискусію YES за участі Ювала Ноя Харарі, Рутгера Брегмана та Занні Мінтон Беддос

Ялтинська європейська стратегія (YES), у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука, продовжує серію онлайн-дискусій, присвячених змінам у світі та їх впливу на Україну. Історики і автори бестселерів Ювал Ноа Харарі та Рутгер Брегман, взяли участь в дискусії з головною редакторкою видання The Economist Занні Мінтон Беддос. Відкрив захід Віктор Пінчук, засновник YES, Фонду Віктора Пінчука та групи EastOne.

Під час дискусії обговорювалися, зокрема, питання того, як людство може вижити і побудувати світ, у якому всі можуть жити гідним життям, які загрози і можливості є породженням людської природи в поєднанні з нинішнім технологічним розривом між країнами, і як відповідати на глобальні загрози після епідемії COVID? 

Відкриваючи дискусію, Віктор Пінчук сказав: «Людство постало перед великими загрозами. Нам потрібний глобальний брейнсторм для розробки плану дій з залученням найкращих мислителів планети. Я сподіваюся, що сьогоднішня розмова зробить внесок у формування порядку денного, виходячи з широкого погляду на те, звідки ми походимо, ким ми є і куди прямуємо». 

Президент України Володимир Зеленський опублікував пост у Twitter перед початком заходу: «Радий, що @harari_yuval виступатиме на @yes_ukraine сьогодні. Людству потрібно подолати не лише #COVID19, але в першу чергу «власних внутрішніх демонів, нашу ненависть, жадібність та невігластво». Ми маємо здолати наші страхи та об’єднатися. Вітаю дискусію про те, як досягти глобальної солідарності #YESOnlineConversation».

Ювал Ной Харарі прокоментував кризу COVID: «Головний урок, який я виніс з минулого року (…) - це те, що це був рік надзвичайних наукових успіхів і провалу політики. Тобто, у порівнянні з будь-якою попередньою епідемією в історії, ми краще та швидше впоралися з тим, щоб зрозуміти епідемію й зрозуміти, що з нею робити. (…) У випадку з COVID-19 для правильного визначення вірусу та розробки тестів знадобилося лише два тижні (…). За менше, ніж рік, в нас з’явилося декілька ефективних вакцин. Це надзвичайний успіх науки. (…) і це був рік надзвичайної політичної поразки. (…) У той час, як одні країни доволі успішно проявили себе в зупиненні та стримуванні епідемії, якщо подивитися на багато інших країн, таких як США, Бразилія, Великобританія, їх керівники провадили катастрофічну політику, годі й говорити про глобальний рівень. Після більше ніж року, від початку епідемії, глобального лідерства немає й досі. Не існує глобального плану дій щодо як самого вірусу, так і економічних наслідків від нього».

Відповідаючи на запитання про основні ризики, Пан Харарі сказав: «Одна з загроз, перед якими ми опинилися – це те, що знову існує вірогідність конфлікту між найпотужнішими країнами світу. (…) Весь світ став цифровим. Якщо уявити собі, як могла б виглядати повноцінна кібервійна в 2019 році, це було б спустошливо, але це можна було пережити. Тепер, коли все перемістилося в онлайн, ми набагато більше наражаємося на небезпеки кібервійни. Хтось вийшов з 2020 року з думкою про те, що ми стали набагато більш стійкими, ніж у минулому, але насправді це зробило нас набагато більш уразливими». 

Говорячи про те, як криза COVID позначається на підходах, які могли б мати уряди різних країн, Пан Харарі зазначив: «Гадаю, ми тепер набагато більш відкриті до того, що уряди мають надавати більше послуг, збільшувати бюджети на державні послуги, особливо на охорону здоров’я, але також до таких ідей як універсальний базовий дохід. Мені не дає спокою поняття «універсальний» в універсальному базовому доході. Майже завжди люди мають на увазі національний базовий дохід, а не універсальний. Деякі країни стануть набагато заможнішими і потужнішими. Вони насправді виходять з кризи у набагато кращих умовах, ніж коли вони в нього входили. Особливо це стосується країн, що провадять революції в таких сферах як цифровізація. А в багатьох країнах економіка може повністю рухнути. І ми побачимо посилення нерівності на глобальному рівні. І подолати цю нерівність буде набагато складніше». 

Також він висловив свою думку стосовно солідарності: «У багатьох сенсах, ця криза має підвищити глобальну солідарність. Кожен має усвідомити, що навіть попри наш повний егоїзм, в наших інтересах оберігати здоров’я кожної людської істоти на Землі. Виходячи з власного інтересу необхідно забезпечити захист і якісну базову медицину для кожного у світі».

На думку Ювала Ноя Харарі, здорове почуття націоналізму держав може прислужитися співпраці між ними: «Йдеться не про націоналізм на противагу космополітизму. На мою думку, націоналізм і глобалізм можуть поєднуватися, і ваші національні інтереси мають змушувати вас співпрацювати в таких речах, як зупинення епідемії чи запобігання кліматичним змінам. Що насправді непокоїть мене, коли я дивлюся зараз на світ, – це не зіткнення між націоналізмом і глобалізмом, це колапс націоналізму в багатьох країнах по всьому світі. Для справжньої співпраці на глобальному рівні вам не треба долати націоналізм. Вам насправді потрібно мати добрий здоровий, впевнений у собі націоналізм. Нам необхідно змусити національні спільноти відчувати себе впевненими і сильними, аби бути спроможними до співпраці». 

Рутгер Брегман сказав: «Справа дійсно полягає в тому, щоб розпізнати потенціал, закладений у людській природі. Звісно, ми не народжуємося космополітами. Проте у людській природі закладена можливість це долати. Сьогодні в житті людей більше різноманітності, вони зустрічають більше людей з різним бекграундом, і вони стають більш космополітичними. Вже зараз молоді люди як у Європі, так і у США – це не лише найбільш освічене покоління, яке коли-небудь знав світ, воно ще й має найбільше етнічне розмаїття і є найбільш прогресивним. Це має значення. Певним чином, сьогодні нами ще керують політики і еліта, які були дітьми Холодної війни. Але тепер є покоління, яке дивиться на цей світ по-іншому, і вважає, що політично можливими є деякі речі, які вважалися абсолютно неможливими десять років тому».

Відповідаючи на запитання про найбільший виклик, який він бачить, Брегман сказав: «Щодо впливу технологій, вважаю, ми повинні наразі мати більш агностичне ставлення. Ми поки що ще не знаємо про це. Втім, що стосується кліматичних змін, очевидним є те, що наш спосіб життя просто не може підтримуватися. І наразі незрозуміло, чи ми зможемо зробити такий перехід. Те, що нам належить зробити – це те, що ніколи раніше не робилося за всі повоєнні роки, повністю змінити спосіб, у який ми живемо і все, що ми робимо. Нам насправді вже не треба про це дізнаватися – ми знаємо про це досить давно».

Відео події доступне для перегляду за посиланням https://youtu.be/odel2PA5R6A 

Найближчим часом на сторінці Фонду Віктора Пінчука на Youtube буде опубліковано відео з українським перекладом.

Share |

Відео

RSS Все відео
11.02.2021

Онлайн-дискусія YES за участі Ювала Ноя Харарі, Рутгера Брегмана та Занні Мінтон Беддос

24.11.2020

Онлайн-дискусія за участі Егілса Левітса, Фаріда Закарії та Александра Квасьнєвського, присвячена майбутньому демократії

03.11.2020

Онлайн-дискусія YES "Президентські вибори у США та їх наслідки для України"

27.10.2020

Онлайн-дискусія YES з Фарідом Закарією і Нілом Фергюсоном про книгу «Десять уроків для світу після пандемії»

Сторінки 1 2 3 4 5 ... із 5
 
Створення та підтримка сайту: Креативна агенція «Арт Депо»