YES WAR ROOM. Майбутнє вирішується в Україні. Підсумки другого дня Щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES)

Перша Леді України Олена Зеленська та генерал-лейтенант Кирило Буданов, а також низка інших українських та міжнародних політичних і військових лідерів виступили з палкими промовами під час другого дня Форуму Ялтинської Європейської Стратегії (YES)  «YES WAR ROOM. Майбутнє вирішується в Україні».

Щорічна зустріч Ялтинської Європейської Стратегії (YES) «Майбутнє вирішується в Україні» відбулася 8-9 вересня 2023 року в Києві. Понад 500 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадських діячів та експертів з понад 29 країн світу взяли участь у конференції, організованій YES у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука.

Протягом 2-го дня зустрічі YES спікери та учасники обговорили такі теми, як: "Інституції, механізми та плани відновлення України", "Економіка виживання та економіка відновлення", "Реформи, демократія та вступ України до НАТО та ЄС", "Зцілення України: Реабілітація та психічне здоров'я", "Військовий фронт", "Чи зробив Захід висновки зі своїх помилок після багаторічного ігнорування України та співпраці з росією?", "Шлях до перемоги: Погляд з боку уряду США", "Скільки людей з 8 мільярдів населення світу на боці України?, “Яким є визначення перемоги станом на 9 вересня 2023 року?”.

Олена Зеленська, Перша Леді України, відверто розповіла про те, як вона справляється зі своїми почуттями щодо війни росії проти України, і сказала:  «Проблема психічного здоров'я актуальна для всього світу, і кожен повинен розуміти, що турбота про себе - це не егоїзм, а відповідальність».

Вона продовжила: «Після дискусій про тему ментального здоров’я загалом, що відбувалися в межах програми “Ти як?”, мені здається, найголовніша тема, яку ми відкрили для себе та світу це є тема української стійкості. Це те, що нас тримає разом і допомагає триматися всі ці жахливі місяці. Ми намагалися дослідити секрети української стійкості, тому що ми вже переконалися, що вона існує і весь світ це спостерігає. Але в чому вона полягає? Ми впевнені, що саме в наших спільних цінностях: це любов, як одне до одного, так і до своєї Батьківщини і багато в чому це сягає корінням в нашу історію, культуру і мистецтво. Плекати всю цю стійкість можна тільки досліджуючи себе, досліджуючи глибоко свою історію, згадуючи і розвиваючи свою культуру».

Олена Зеленська зауважила, що головний наріжний камінь теми ментального здоров’я — це суспільна стигма. «На жаль, це відчуття, що сильна людина не звертається по допомогу, сильна людина сама справляється зі своїми труднощами, якщо тобі сумно, то ти просто стомився, або якщо тобі страшно, то ти просто боягуз. Багато таких патернів у нашому суспільстві досі існує, які не дають людині вільно, навіть іноді, розмірковувати про своє ментальне здоров’я».

«Ця тема є важливою для всього світу. У ментального здоров’я немає кордонів», — підсумувала Олена Зеленська.

Денис Шмигаль, Прем'єр-міністр України, говорив про економіку виживання та економіку відновлення і сказав, що, розглядаючи економіку майбутнього, «фраза "Виграти війну, але програти мир" є найбільш актуальною». Він зазначив, що кошти, які заробляє Україна, спрямовуються на оборону. Він подякував українським бізнесменам, які, незважаючи на 30% падіння економіки, забезпечили 100% збір податків, а також міжнародним партнерам за їхні зусилля, спрямовані на забезпечення фінансування не лише військових, але й соціальних виплат та відновлювальних робіт. Він сказав, що процес відновлення України стане чудовою можливістю для країни, і підтвердив, що цей процес буде здійснюватися відповідно до принципу Build Back Better («Відбудувати краще, ніж було»). Він також закликав фінансувати відновлення України за рахунок конфіскованих російських активів.

«Ми пропонуємо компенсаційний механізм, міжнародний інструмент, який дасть можливість отримати кошти, необхідні для українського відновлення. Компенсаційний механізм буде складатися з трьох складових: компенсаційний фонд, куди власне будуть йти кошти, конфісковані у російських олігархів та росії як агресора; компенсаційна комісія, тобто міжнародна інституція, яка буде визначати, як ефективно використовувати кошти, куди їх спрямовувати; верифікований реєстр збитків», – підсумував Прем'єр-міністр України.

Генерал-лейтенант Кирило Буданов, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, приєднався до дискусії зі Стівеном Сакуром з BBC, та Занні Мінтон Беддос, головним редактором The Economist. На запитання Стівена Сакура, чи бачив він в Україні якісь із хвалених російських «супертанків», він відповів: «Ні, ми не бачили жодного з них. Т14, Т90 горять. Все горить, тут немає непереможної зброї». Він сказав, що російська професійна армія не має навіть близько такого сучасного озброєння, яке вона «демонструє» світові, коментуючи: «Вони показують ідеї, але реальність дорівнює нулю».

Кирило Буданов продовжив: «Війна не пішла на користь путінському режиму: економіка не витримує, це  – факт. Фінанси тримаються на запасах, а військова міць сильно втратила за час війни. Професійна армія, в загальному розумінні, закінчилася минулої осені. Нині вони воюють мобілізованими. Виробництво нової зброї і техніки на абсолютно недостатньому рівні».

Відповідаючи на запитання Занні Мінтон Беддоуз, чи вважає він, що росіяни адаптуються до нових типів війни, які Україна успішно впровадила, він відповів: «З точки зору креативності і гнучкості ми все ще перемагаємо росію. Путінський режим уже не такий потужний. Але це все ще неподоланий ворог і не можна просто так говорити, що в них все абсолютно погано. Вони адаптуються. Гарно побудували не одну лінію оборони. Але наш рух триває!».

Вікторія Нуланд, в.о. заступника Державного секретаря США, заявила на конференції «Нас вражає прогрес, якого досягла Україна в контрнаступі. Український контрнаступ йде складно, кілометр за кілометром українські війська просуваються, але нас вражає той прогрес, який було досягнуто, особливо на півдні». Виконуюча обов'язки заступника держсекретаря США розповіла учасникам щорічної зустрічі YES, що росія протягом багатьох місяців побудувала потужну оборону на окупованому півдні України, яку, на її думку, можна подолати за умови продовження тісної співпраці між урядами Сполучених Штатів та України.

Вона наголосила, що США пояснюють всім партнерам в Європі, Азії та Африці, які негативні наслідки для глобальної безпеки матиме відсутність перемоги України у цій війні. «Якщо Україна не виграє, якщо путін не програє це зло буде нормалізовано по всьому світу, а цього дозволити не можна. Тому потрібно додатково підтримувати Україну, оскільки вона на боці добра, на боці демократії», – підсумувала Вікторія Нуланд.

===

Наступні тези, озвучені під час дискусій першого дня:

Щодо Інституцій, механізмів та планів  відновлення України:

«Зростання ВВП буде на рівні 4%. Скептики говорять, шо зростання складе приблизно 3%. В основних галузях промисловості бачимо покращення. Урожай зерна складе близько 50 мільйонів тонн. Маємо певні проблеми з експортом, але я думаю, що ситуація покращиться за рахунок альтернативних маршрутів».

Юлія Свириденко, Перша віце-прем'єр-міністерка України – Міністерка економіки 

«Ми дуже цінуємо фінансову підтримку наших партнерів з усього світу. Більше 100 мільярдів доларів військової допомоги, підтримки біженців, гуманітарної допомоги. Це природно, що така довгострокова підтримка веде до втоми. І це може перетворитися на дуже велику помилку світу, якщо він дозволить цій втомі знищити наші плани».

Данило Гетманцев , Народний депутат України 

На думку спеціального посланника Франції з питань допомоги та відбудови Міністерства Європи та закордонних справ Франції П'єра Хайльбронна, важливо, щоб допомога Україні була помітною, щоб дати приватним інвесторам і міжнародній спільноті потужний сигнал.

«Насправді, дуже важливо, щоб ми могли показати європейським громадянам, що їх гроші використовується ефективно. Також важливо забезпечити помітність, наочність допомоги Україні  – бо це надсилає потужні сигнали приватному сектору і міжнародній спільноті».

П'єр Хайльбронн, спеціальний посланник Франції з питань допомоги та відбудови Міністерства Європи та закордонних справ Франції 

«Потрібна судова реформа, щоб суди та інші публічні установи пройшли реформу, щоб вони ефективно працювали. Також важливо залучати приватні інвестиції».

Майкл Галер, Депутат Європейського парламенту 

«Італія зробить великий внесок у збереження об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО, які перебувають під російською загрозою. Ми хочемо взяти патронаж над Одесою, щоб відбудувати, перетворити її у сучасне місто».

Давіде Ла Чечіліа, Спеціальний уповноважений з питань відбудови України Міністерства закордонних справ Італії 

Щодо Реформ, демократії та вступу України до НАТО та ЄС: Що може зробити Україна під час війни і які винятки мають бути зроблені для неї?

«Україна рішуча і прихильна до виконання своїх зобов’язань на шляху до ЄС і НАТО. Мушу вас запевнити, під час повномасштабної війни ми спромоглися виконати майже все, шо для цього потрібно. Звичайно, є критика, у нас виникли нові виклики, але прихильність до цього все одно залишається».

Ольга Стефанішина, Віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України

«Є складне питання національних меншин і є певні розбіжності у точках зору ЄС і України, але тим не менше істотного прогресу досягнуто. І я достатньою мірою певен, що десь 80% виконано. Це обережна оцінка. Це лише початок цього тяжкого шляху. Переговори щодо приєднання до ЄС тривалий процес»

«Цей процес став значно швидшим, ніж хтось міг передбачати ще кілька років тому. Я думаю, що питання членства України стане домінуючим на наступних зустрічах на рівні ЄС в жовтні. Далі будуть обговорюватися перспективи і можливості, буде засідання Європейської ради в грудні, яке теж стосуватиметься цього»

Карл Більдт,  Міністр закордонних справ Швеції (2006-2014), Прем’єр-міністр Швеції (1991-1994), член Наглядової ради YES 

«Я дуже сподіваюся, що наступного року у Вашингтоні будуть знайдені шляхи для забезпечення наближення і вступу України до НАТО. Є різні точки зору серед лідерів альянсу, але прогрес відчутний»

Джим Коста, Конгресмен США

«Я думаю, що на саміті у Вашингтоні, НАТО повинно надати Україні запрошення до членства. Ми не говоримо про членство, чого можуть не підтримати американці, через загрозу втягнення США у війну. Натомість ми говоримо про запрошення до членства, за яким іде набуття членства, що може розтягнутися на 2-3 роки».

Майкл Макфол, Директор Інституту міжнародних досліджень Фрімена-Сполі Стенфордського університету 

Щодо Військового Фронту

«Один із дуже важливих факторів – міжнародна допомога, тому що без сучасного озброєння, далекобійної зброї, без потужних боєприпасів пробити і зламати російську лінію оборони дуже складно. Через це ми на неї розраховуємо. А наші воїни і збройні сили, повірте, мають достатній досвід планування і ведення активних наступальних дій для досягнення стратегічної мети – повного звільнення нашої території від агресора»

Вадим Скибицький, Генерал-майор, заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України 

«Ми готові підтримувати Україну скільки це буде потрібно. Ми бачимо спільні західні зусилля. Наша підтримка непохитна, ми будемо це робити абсолютно точно, скільки Україна цього потребуватиме»/

«Я можу вам пообіцяти, що ми дотримаємося своїх зобов'язань, ми продовжимо підтримувати Україну, ми пришвидшимо нашу підтримку. Також майте на увазі, що важливо не лише надсилати те, що у нас є, але і навчати українських військових».

Крістіан Фройдінг, Директор штабу планування та командування Міністерства оборони Німеччини 

Чи зробив Захід висновки зі своїх помилок після багатьох років ігнорування України на користь співпраці з росією?

«Мої дискусії з європейцями полягають у тому, що не потрібно намагатися нормалізувати стосунки з росією. Вона не буде ніколи демократичною, це скоріше загарбник з поясом шахіда на собі. І насправді питання в тому, як його, цього загарбника, зупинити».

«Безпеку чи небезпеку по-різному сприймають бельгієць, італієць чи португалець. Це ґрунтується на тому, що там не було ноги російського солдата і ніколи її не буде. Звідси всі ці позиції»

Радослав Сікорський, Депутат Європейського Парламенту, Голова Делегації ЄС-США

«Чи може Захід відсторонитися від Росії економічно? Мені здається, в останні два роки це було дуже важко, тому що росія постачає ті товари, які потрібні всьому світу».

«Я не вважаю, що санкції матимуть вирішальне значення для української перемоги. Набагато важливіші тут – мужність та спроможність українців, а також військова та економічна підтримка України»

Занні Мінтон Беддос, Головна редакторка The Economist 

«Після того, як багато країн Африки утримались під час голосування на Генеральній Асамблеї ООН, ми почали переосмислювати стратегію і побачили, що на Африканському континенті у нас немає комунікації, у нас там немає посольств. Тридцять років наша стратегія була зосереджена виключно на західному світі. І тепер ми намагаємося це виправити», – сказав перший заступник голови Верховної Ради України.

«Більшість незахідних країн – не демократії. Це щось гібридне, щось авторитарне. Африканські країни керуються взагалі по-іншому, там представлені різні форми організації влади. Тому наш традиційний спосіб комунікації не спрацював. А тому з ними, з їхніми елітами та з їхніми суспільствами потрібно працювати іншим чином», – підкресли він.

Олександр Корнієнко, Заступник голови Верховної Ради України 

«Існує наратив, що решта світу, окрім Заходу, не підтримують Україну. Я думаю – це неправильно. Не слід занадто спрощувати складне. Ми розділяємо народи та їх уряди. Якщо ви зробите опитування громадської думки в країнах, де уряди як правило схиляються до росії, то ви побачите, що прості люди все рівно підтримують Україну».

«Це ті країни, де Захід провалився в своїй політиці. Тут не скільки їх любов до росії проявляється, скільки даються взнаки наслідки помилок Заходу».

Комфорт Еро, Виконавча директорка Міжнародної кризової групи

«Війна в Україні не єдина у світі, не тільки ви воюєте сьогодні і для багатьох країн ваша війна далека. Мені шкода про це говорити, але так воно є»

Ніл Ферґюсон, Старший науковий співробітник Інституту Гувера Стенфордського університету

«Хочете знати, як отримати більше голосів й змінити голосування в ООН? Перемогти! Якщо Україна переможе – то всі ті, хто вагаються, будуть схилятися до ліберально-демократичного світу. Тож якщо вам не байдуже, як голосують в ООН, допоможіть Україні перемогти, і тоді у нас буде одноголосне голосування на Генеральній Асамблеї»

Майкл Макфол, Директор Інституту міжнародних досліджень Фрімена-Сполі Стенфордського університету

«Індія повинна розігрувати свої карти як певний арбітр у цьому конфлікті. Індія також повинна впливати на росію, щоб та повернулся до Зернової угоди»

Хеппімон Джейкоб, засновник та почесний директор Ради стратегічних та оборонних досліджень

Віче: яким є визначення Перемоги станом на 9 вересня 2023 року?

«Це має бути військова перемога. Ми маємо бути реалістами, єдиний спосіб закінчити цю війну – перемогти у військовому плані»

Тімоті Снайдер, Професор Єльського університету, фахівець із історії Східної Європи 

«Перемога має означати повернення Україні територій, які незаконно були окуповані». «Ми маємо визнати те, в чому Україна вже перемогла. По-перше, вона принизила росію, поховала уявлення, шо росія – це наддержава. По-друге, Україна здобула право на членство в Євросоюзі і НАТО. Але третє, найважливіше – змінила свою репутацію»

Ніл Фергюсон, Старший науковий співробітник Інституту Гувера, Стенфордського університету

«Україна веде екзистенційну боротьбу з імперіалістичною силою. Останній раз це відбувалося ще під час Другої світової війни. Дивлячись на ситуацію в Україні, єдиною перемогою буде перемога над ідеєю імпералізму, яку росія намагається виправдати»

Курт Волкер, Колишній спеціальний представник Державного департаменту США з питань України 

«Всі українські діти повинні бути повернуті. Це, перш за все, не питання територій, а питання людей, людей що постраждали від тортур та поневірянь»,

Керсті Кальюлайд, Керсті Кальюлайд, Президентка Республіки Естонія (2016-2021), членкиня Наглядової ради YES

Думку Керсті Кальюлайд підтримав Майкл Галер, депутат Європейського парламенту: «Ми всі погоджуємося з територіальним аспектом, однак також важливо, щоб всі люди, які були депортовані – повернулися до України».

«Але важлива і інституційна перемога - коли Україна буде в ЄС і НАТО, це буде перемогою для нас. Це має бути системна перемога - решта світу має відзначити, що Україна перемогла, що вона в ЄС і НАТО - це те, що варто відзначити, і це буде важливо для світу».

Майкл Галер, депутат Європейського парламенту

«Якщо не зараз, то коли?»

«Якщо США та ЄС об'єднаються - ми переможемо, і ми повинні дати визначення перемоги для людей в наших країнах. Україна знаходиться далеко від США, і найефективнішим для виборців, з якими я спілкуюся, є показати різницю між добром та злом. Міжнародний трибунал за воєнні злочини має відбутися, діти мають бути повернуті. Це не Афганістан чи Ірак - це тест нашого часу - нас будуть судити історики за тим, чи змогли ми стати на захист економіки, заснованої на правилах, прав людини, свободи вираження поглядів, свободи слова, свободи преси і т.д. Це наш час - якщо не зараз, то коли ми зможемо стати на захист того, у що ми віримо як демократичні країни? Ми повинні надати всю необхідну підтримку для забезпечення перемоги».

Джим Коста, Конгресмен США

«Для українців перемога – це однозначно повне звільнення нашої території, повернення наших людей»

Давид Арахамія, Народний депутат України