Рус Укр Eng

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр»: Новини

06.10.2021

Відкривається перша черга меморіалу в Бабиному Яру. Наглядова рада Меморіального центру Голокосту звітувала про результати 5 років роботи

У Бабиному Яру відкривається перша черга меморіалу. Сьогодні, 6 жовтня, всесвітньо відома художниця-концептуалістка Марина Абрамович представить новий меморіальний об’єкт – «Кристалічну стіну плачу». До кінця року буде готовий перший музейний простір – «Курган». Про це, підводячи підсумки п’ятирічної роботи Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», повідомили члени Наглядової ради організації. Учасники пресконференції також наголосили на тому, що уперше за 80 років ведеться системна робота над меморіалізацією місця найбільшого в Другій світовій війні масового вбивства київських євреїв, і це відбувається в повній синергії та співпраці з державою. 

«Коли я приходив до Бабиного Яру зі своїми друзями, гостями, іноземцями, завжди відчував, що потрібно щось зробити тут. Але завжди думав, що це фактично нездійсненне завдання. І тільки у 2015 році, коли ми почали на цю тему говорити, я відчув, що це реально. П’ять років тому ми оголосили про наше зобов’язання створити Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр». Я його вважаю дуже важливим. Ми відчуваємо величезну відповідальність, ми не маємо права на помилку. У це залучена величезна команда найталановитіших молодих українців, провідних світових фахівців, великих світових художників, архітекторів, скульпторів – відмінна та величезна команда тих, хто усвідомлюють свою відповідальність. Ми повинні розповісти правду. Коли ми розкажемо правду, це буде важливий стейтмент. Україна потужно заявить: ми сучасна здорова нація й будемо однією з найуспішніших європейських націй. Це дуже важливо для успішного майбутнього України», – сказав член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», бізнесмен і філантроп Віктор Пінчук.

Із першого дня масових розстрілів у Бабиному Яру пройшло вже більше 80 років. Однак історія «Голокосту від куль» досі лишається нерозказаною та містить чимало білих плям. Із моменту створення Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» поставив собі завдання вшанувати пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру та сприяти гуманізації людства шляхом збереження й вивчення історії Голокосту. Організація має на меті вивести історію трагедії Бабиного Яру із забуття, у якому вона перебувала фактично 80 років, і побудувати на території урочища меморіальний комплекс міжнародного рівня, який гідно вшанує пам’ять усіх загиблих у Бабиному Яру та в часи Голокосту.

Торік Меморіальний центр підписав меморандум про співпрацю з урядом України в присутності президента держави Володимира Зеленського.

За роки роботи було напрацьовано історичний наратив, визнаний світовою науковою спільнотою. Проводяться дослідження, які дозволили зробити цілу низку важливих наукових відкриттів, наприклад, про точне місце першого наймасовішого розстрілу. Команда Меморіального центру також розробила та представила на початку цього року художню концепцію майбутнього меморіалу. На території яру вже представили низку об’єктів, де можна згадати історію місця та вшанувати пам’ять загиблих: символічна синагога «Місце для роздумів», аудіовізуальна інсталяція «Дзеркальне поле» з іменами жертв, аудіоінсталяція на «Дорозі Скорботи», серія інсталяцій «Погляд у минуле». 6 жовтня відкриють меморіальний об’єкт «Кристалічна стіна плачу» художниці Марини Абрамович. А до кінця року тут з’явиться перший музейний простір «Курган», розроблений берлінською архітектурною компанією SUB.

Згодом планують відкрити ще серію музеїв: музей Голокосту в Україні та Східній Європі, музей трагедії Бабиного Яру 1941–1943, музей історії забуття трагедії в часи СРСР, музей історії місця та Куренівської трагедії тощо.

Бабин Яр є найбільшою братською могилою загиблих у Голокосту в Європі. Саме тому важливо пам’ятати цю трагічну історію, зауважив голова Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Натан Щаранський. «З дитинства я розумів, що Бабин Яр – це страшне місце, страшна трагедія і її історія чомусь замовчується. Навіть коли ми вже почали працювати над створенням меморіалу, було відомо лише 10% імен загиблих тут, хоча багато з них просто зберігалися в архівах. Бабин Яр – це не лише символ «Голокосту від куль», це також символ неймовірних зусиль Радянського Союзу, спрямованих на те, щоб знищити пам’ять про цю трагедію. Водночас антисемітизм починається з євреїв, але на цьому не закінчується, – наголосив він. – Ми не просто створили сильну міжнародну команду. Ми почали повертати місцю пам’ять. Це місце має стати головним центром із вивчення історії Голокосту. Я радий, що на шляху до реалізації цієї мети ми тісно співпрацюємо з державою».

Член Наглядової ради, співзасновник і голова Наглядової ради консорціуму «Альфа-Груп» і міжнародної інвестиційної компанії Letterone, благодійного фонду Genesis Philanthropy Group Михайло Фрідман розповів, що без вагань доєднався до ініціативи створення меморіалу в Бабиному Яру. «Мої родичі загинули в Україні під час Голокосту, навіть могил не залишилося. Звісно, у єврейському середовищі знали, що тут відбулося. Але протягом багатьох років це була табуйована тема. Поворотним пунктом став вірш про Бабин Яр, написаний і прочитаний Євгеном Євтушенком. Бабин яр був першим публічним випадком протесту проти забуття пам’яті жертв. Тоді люди відчули, що можна боротися, щоб це місце не перетворилося на стадіон або щось інше. Створити тут меморіал – це справа важлива не тільки для України та єврейської спільноти, а й для усього світу», зазначив він.

«Частина моїх родичів за наказом також пішла до Бабиного Яру. Коли я тільки почув про проєкт Меморіального центру, я з великою відповідальністю погодився взяти в ньому участь, – розказав під час пресконференції Герман Хан, співзасновник і член Наглядової ради консорціуму «Альфа-Груп» і міжнародної інвестиційної компанії Letterone зі штаб-квартирою в Лондоні та благодійного фонду Genesis Philanthropy Group. – Одна з головних задач цього проєкту – розповісти правду та спробувати вплинути на молоді покоління для того, щоб такого роду трагедії ніколи не могли повторитися в майбутньому. Розвиток толерантності, терпимості й рівноправного ставлення до людей різних національностей – це та задача, яку ми перед собою ставимо».

Для створення меморіалу в Бабиному Яру саме час. Наступні покоління будуть вже занадто далеко від цієї трагедії. На цьому наголосив колишній президент Польщі Александр Квасьнєвський. Окрім того, на його переконання, це шанс для України почати говорити про різні сторінки своєї історії та переосмислювати їх. «На території Польщі, у концтаборах і не тільки, під час Голокосту убили 3 мільйони євреїв. Про це потрібно говорити. І говорити відверто. Звісно, кожен народ хотів би бачити себе героями. Але правда в тому, що завжди й усюди були люди, які допомагали, які дійсно були героями, і були ті, хто допомагав вбивати. Історія України складна й драматична. Та сучасна нація готова говорити правду, бачити правду, оцінювати її й робити такі висновки, які підуть на користь», – наголосив він

«Частину дитинства я провів у колишній Чехословаччині, і наша шкільна освіта передбачала відвідування концтаборів, які були розташовані навколо Праги, а також у Польщі, Німеччині, – говорить український спортсмен, багаторазовий чемпіон світу з боксу, громадський діяч Володимир Кличко. – Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» важливий не тільки для Києва, не тільки для України, але й для всього світу. Він буде навчати майбутні покоління так само, як і я колись був навчений тому, наскільки страшний нацизм. Історія має властивість повторюватися, тому важливим є дослідницький центр, адже такі трагедії сталися не тільки в Бабиному Яру, а й у всій Європі. Я впевнений, що центр Голокосту дуже значимий для покоління, що підростає, для дорослих, які з історією не дуже добре знайомі. Для мене велика честь бути в Наглядовій раді центру».

Утрачено вже 80 років, із них 50 років радянської влади, коли проводилася політика забуття. Нарешті є можливість зробити меморіал, зазначив у своїй промові головний рабин Києва й України Яків Дов Блайх. «Зараз ми можемо зробити щось унікальне, щось таке, що поставить Україну на світову карту та може змусити й інші музеї Голокосту в Україні та світі знову подумати, як вивести музейну сферу на більш сучасний етап. Ми втратили покоління, які нічого не знали про Голокост. Ті, хто народився в 40–50-х, навіть 60-х роках, це розуміли, народжені в 90-х, 2000-х роках тепер це будуть знати. А в 70–80-ті роки через радянську систему вони могли ніколи не дізнатися про це. Але це не причина для нас, щоб утратити наступні покоління. Найскладніша річ – це розповісти правду. Люди в Україні, які були вбиті в Бабиному Яру, були подвійними жертвами. Їх убили один раз, а потім пам’ять про них була вдруге знищена радянською владою», сказав він.

Нагадаємо: до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру проходять заходи, покликані вшанувати пам’ять усіх загиблих.


29–30 вересня 1941 року в Бабиному Яру розстріляли майже 34 тисячі київських євреїв. Бабин Яр став страшним символом Голокосту в Східній Європі. Це був наймасовіший одноразовий розстріл часів Другої світової війни. З 1941 по 1943 роки нацисти розстріляли в Бабиному Яру в Києві від 70 до 100 тисяч людей, убивши майже все єврейське населення міста. Згодом у Бабиному Яру були вбиті роми, політичні противники окупаційної влади, українські націоналісти та радянські підпільники, військовополонені, пацієнти психіатричної лікарні.

Share |
Створення та підтримка сайту: Креативна агенція «Арт Депо»