Новини
23.01.2026
Підсумки третього дня дискусій у межах проєкту «Україна: на передовій майбутнього», що відбувся в Давосі з нагоди Всесвітнього економічного форуму 2026
З нагоди Щорічної зустрічі Всесвітнього економічного форуму 2026 у Давосі Фонд Віктора Пінчука провів низку дискусій у межах проєкту «Україна: на передовій майбутнього».
Проєкт об’єднав провідних міжнародних та українських лідерів думок для розмови про те, як саме в Україні сьогодні формується майбутнє безпеки, добробуту та глобального порядку. У центрі обговорень були теми: «На сторожі Європи: українські інновації»; «Війна проти дітей: стратегія росії зі знищення майбутнього України, а також «Роль США у світі». Також відбулася спеціальна дискусія з Валдісом Домбровскісом, Єврокомісаром з питань економіки та виробництва, впровадження та спрощення.
Під час першої панелі «На сторожі Європи: українські інновації» модератор Чарлі Гаспаріно, журналіст Fox Business News, звернувся до учасників із запитаннями про уроки, які Європа може винести з українського досвіду, а також запросив їх оцінити швидкість і економічну доцільність українських військових інновацій та внесок України в забезпечення безпеки Заходу.
Ніл Ферґюсон, Старший науковий співробітник, Інститут Гувера, Стенфордський університет, зазначив: «Наразі ніщо не заважає путіну планувати наперед свою перемогу в Україні, а потім напад на іншу державу — можливо, країни Балтії. Мене особливо непокоїть неспроможність ЄС вибудувати ефективну систему стримування. Чим довше триває війна, тим менш імовірною стає перемога України. росія має набагато більші ресурси, людський потенціал та ВВП, ніж Україна — особливо з огляду на економічну підтримку росії з боку Китаю».
«Дрони домінують, але це не єдиний складник цієї війни. Частково це досі піхотна війна, а також морська війна — і Україна в ній перемогла. Ця війна потребує принципово нового технологічного стану, що дуже швидко еволюціонуватиме. У багатьох війнах характер бойових дій змінюється з темпами інновацій, порівнюваними зі швидкістю розвитку штучного інтелекту. Європейські держави підтримали Україну, передавши значні обсяги озброєння. Данія, попри постійну присутність у новинах, фактично не має сучасних зразків зброї — вона віддала Україні майже весь свій арсенал. Це шляхетно, але нерозумно, якщо передані спроможності не відновлюються
Олександр Камишін, радник зі стратегічних питань АТ «Укроборонпром», додав: «Ця війна завершиться тоді, коли росіяни підуть з України — байдуже, чи станеться це завдяки дронам, чи завдяки дипломатії. За кількістю та якістю ми зараз перебуваємо з росією у певному балансі. Вони довели, що вміють швидко масштабувати інновації. Спочатку ця війна трималася на хоробрості й стійкості, а тепер — на математиці, цифрах, ефективності в цій “грі”. Ми маємо довести, що й у цьому ми кращі».
Андрюс Кубілюс, Єврокомісар з питань оборони та космосу, зазначив: «Ми багато інвестуємо і багато робимо. Можливо, не так швидко, як хотілося б, але нам потрібно ще багато чому навчитися. Ми підтримуємо Україну зброєю, а також намагаємося фінансувати українську оборонну промисловість. Ми підтримуємо Україну через різні фінансові інструменти. Ми мусимо інвестувати в Україну».
Моріц Шуларік, Президент Кільського інституту світової економіки, погодився: «Очевидно, у бюджетній політиці Німеччини відбулися зміни. Тепер у нас є фінансові ресурси. Думаю, можна сказати, що Німеччина — єдина країна в Європі, яка має можливості,змінити ситуацію в європейській обороні в короткостроковій перспективі, але ми поки що не використовуємо цей потенціал».
Балаш Нагі, Генеральний директор та співзасновник TYTAN Technologies: « Ситуація дуже складна: ядерний чинник важливий, але не менш важливий і військовий. Ми повинні інвестувати у [свій] потенціал. Ситуація в Україні стала складнішою, ніж раніше. Ми повинні бути в Україні та вчитися в українців.
Неля Шелякіна, начальниця штабу загону спеціальних операцій «Лазар» Національної гвардії України, підсумувала: «Інновації — це не просто один з варіантів. Це єдиний спосіб вижити і єдиний шанс на перемогу. За три роки наші підрозділи знищили або вразили понад 27 000 ворожих цілей».
Під час наступної панельної дискусії, журналістка ZDF, Катрін Айгендорф, провела розмову з Валдісом Домбровскісом, Єврокомісаром з питань економіки та виробництва, впровадження та спрощення.
Катрін Айгендорф, журналістка ZDF, розпочала панель словами: «Ми опинилися в особливій ситуації: Україна вже майже чотири роки живе в умовах повномасштабного російського вторгнення. Крім того, що росія посилила атаки на цивільних, змінився й політичний контекст через Дональда Трампа. Які інструменти тиску можуть змусити росію до миру? Сьогодні ЄС — беззаперечно найбільший донор і головний партнер України. Чи достатньо цього, щоб країна змогла вистояти в цій війні?».
Валдіс Домбровскіс, Єврокомісаром з питань економіки та виробництва, впровадження та спрощення, відповів: «Ситуація сьогодні дуже складна. Україна посеред суворої зими страждає від нищівних обстрілів, які руйнують енергетичну інфраструктуру. Через це люди залишаються без опалення, гарячої води та електроенергії. Ми маємо діяти вже зараз і забезпечити негайну допомогу — військову, зокрема для посилення протиповітряної оборони, а також для нарощування енергогенерувальних потужностей — усе, що потрібно, аби зберегти хоча б мінімальне функціонування. Це те, що слід зробити негайно, і йдеться тут про конкретну допомогу».
Під час панелі «Війна проти дітей: стратегія росії зі знищення майбутнього України» учасники дискусії обговорили трагедію, пов’язану з незаконним вивезенням українських дітей до росії з метою примусового перевиховання та потенційної мілітаризації.
Керсті Кальюлайд, президентка Естонії (2016–2021), модераторка панелі, зазначила: «росія завжди застосовувала тактику примусових викрадень. Як естонка, я маю з цим особистий досвід».
Катерина Рашевська, юристка, Регіональний центр прав людини, сказала: «Раніше путін намагався залучати мігрантів і “співвітчизників” з-за кордону [щоб збільшити чисельність населення росії]. Ця політика провалилася: більшість мігрантів не є російськомовними й не поділяють російського бачення. Саме тому й була створена система примусових викрадень».
Вона також додала: «Україна вибудувала цілу логістичну систему для українських дітей, яких вдалося повернути з незаконної депортації.. Кожну дитину обов’язково опитує фахівець, щоб зрозуміти її потреби та потреби родини. Соціальна підтримка надається всій сім’ї. Ми також створили систему правової допомоги дляоформлення документів, а також фіксування свідчень дітей, аби згодомпередати ці докази до Міжнародного кримінального суду».
Софі Штоффель, наукова співробітниця Global Public Policy Institute: «Відстеження долі дітей є надзвичайно складним і залежить від конкретних обставин кожної дитини. Якщо родина згуртована [й підтримує зв’язок], це робить пошук простішим. Ситуація є значно складнішою, коли йдеться про дітей, вивезених з інституцій, або з сімей з одним із батьків, де цей батько чи мати загинули. У таких випадках необхідною є експертиза офіційних органів безпеки та розвідки.Ми маємо підтримку на найвищому рівні від Міжнародного кримінального суду, однак значна частина злочинів проти українських дітей не підпадає під чинні критерії міжнародного кримінального переслідування, що створює прогалину в механізмах відповідальності. Цю прогалину необхідно усунути. . Підтримка Європи могла б суттєво вплинути на ситуацію».
Вона також додала: «43% українських дітей зазнали травматичного досвіду. Забезпечення психічної та психологічної підтримки — це завдання на рівні покоління, яке потребує системної роботи як сьогодні, так і в майбутньому. Необхідно зробити професію психолога привабливою. Це можливість переосмислити те, як суспільство працює з травмою».
Кайса Оллонгрен, Спеціальна представниця ЄС з прав людини: «Час працює проти нас: діти ростуть і дорослішають. Дехто з них уже став повнолітнім, тож ми ризикуємо втратити їх назавжди, оскільки вони можуть бути мобілізованими й мілітаризованими. У Європі, ЄС, Раді Європи, ОБСЄ, у межах коаліції ведеться активна координаційна робота, а також існує ініціатива #BringKidsBackUA. Нам потрібні науковці та експерти, щоб допомагати відстежувати дітей. Залучення фахівців з розвідувальних та безпекових структур країн-учасниць є надзвичайно доцільним підходом».
«Дуже важливо “дати дітям обличчя” — ми зобов’язані показати дітям і їхнім родинам, що про них не забули. У нашій комунікації ми маємо бути максимально конкретними. Трирічні діти піддаються так званому патріотичному вихованню. Для дитини опиратися цьому неможливо. Унаслідок цього процес реінтеграції, повернення до власних коренів, — стає надзвичайно складним.
Проєкт «Україна: на передовій майбутнього», який триватиме в Давосі 19-22 січня 2026 року з нагоди #WEF2026, є частиною низки українських заходів, покликаних посилити голос України в світі, продемонструвати її стійкість і сприяти діалогу про майбутнє країни та глобальну безпеку.
«Україна: На передовій майбутнього» – це платформа, яка досліджує наші майбутні безпеку, добробут та архітектуру світового порядку. Наше майбутнє вибудовується в Україні: українці борються за захист суверенітету власної країни та за безпеку Європи. І в цій боротьбі Україна має бути в авангарді запровадження інновацій – у змаганні, яке визначить обличчя світу завтрашнього дня. Українці розробляють передові технології безпілотних літальних апаратів, штучного інтелекту, а також переосмислюють стандарти військових та цивільних технологій.
Проєкт «Україна: На Передовій Майбутнього», організований у партнерстві з PinchukArtCentre та Офісом Президента України.
Більше інформації про проєкт «Україна: на передовій майбутнього» шукайте на сайті
Фото доступні за посиланням
Відео можна буде переглянути тут
www.youtube.com/user/PinchukFoundation/
