Фонд Віктора Пінчука провів Український сніданок у Давосі з нагоди Всесвітнього економічного форуму 2026

Особливим гостем Українського сніданку-дискусії був спеціальний посланник США на Близькому Сході та перемовник з боку США у мирному процесі щодо України Стів Віткофф, який долучився до дискусії на запрошення Віктора Пінчука.

22 січня Фонд Віктора Пінчука провів щорічну дискусію «Український сніданок» – традиційний захід, який відбувається з нагоди Щорічної зустрічі Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ). 

Учасники дискусії обговорили можливі сценарії майбутнього України та способи примусу росії до миру. 

Серед учасників панелі були Марк Рютте, генеральний секретар НАТО; Александер Стубб, президент Республіки Фінляндія; Едгарс Рінкевичс, президент Латвії; Дік Схофф, прем'єр-міністр Нідерландів; Барт Де Вевер, прем'єр-міністр Королівства Бельгія; Андрій Пленкович, прем'єр-міністр Республіки Хорватія; Тарас Качка, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; Ларрі Фінк, генеральний директор Blackrock, співголова Всесвітнього економічного форуму. Модераторами дискусії були Фарід Закарія, ведучий та автор бестселерів CNN, та Занні Мінтон Беддос, головна редакторка The Economist.

До дискусії також долучилися: Стів Віткофф, спеціальний посланник США на Близькому Сході, перемовник з боку США у мирному процесі щодо України; Джонатан Пауелл, радник з питань національної безпеки прем'єр-міністра Великої Британії; Ерік Шмідт, колишній генеральний директор і голова Google, голова і генеральний директор Relativity Space; Єнс Столтенберг, міністр фінансів Королівства Норвегія; Ніл Ферґюсон, старший науковий співробітник інституту ім. Гувера Стенфордського університету; Радослав Сікорський, віцепрем'єр-міністр і міністр закордонних справ Республіки Польща; Юрій Філатов, 3-й армійський корпус, командир безпілотних літальних апаратів; Олексій Ануля, колишній військовополонений, ветеран, активний громадський захисник військовополонених.

У своїй вступній промові Віктор Пінчук сказав: «Мільйони українців мають одну й ту саму мрію — вони хочуть справедливого і безпечного миру. Але, на жаль, наш ворог не хоче миру. Тому ми повинні змусити їх [росію] закінчити війну й укласти мир. А для цього нам потрібно зламати їхню надію на перемогу».

Ларрі Фінк, генеральний директор Blackrock, співголова Всесвітнього економічного форуму,  звернув увагу на важливість іноземних інвестицій для майбутнього процвітання України. «Майбутнє України залежатиме від того, чи зможе вона забезпечити сильне управління, абсолютну прозорість і створити необхідну структуру реформ, що допоможе залучити довгострокові інвестиції і капітал, а також глибше інтегруватися в європейські та світові ринки капіталу».

«Приватний капітал прийде. Ми щиро прагнемо залучити його якомога швидше, щоб кожен український громадянин міг побачити оновлення, відновлення та шлях до передбачуваної стабільності й свободи», — підсумував він.

Марк Рютте, Генеральний секретар НАТО, застеріг від зміщення фокуса уваги з України на тлі посилення атак Росії на українську енергетичну інфраструктуру взимку. «Ми й надалі маємо бути зосередженими на Україні. Не можна втрачати з поля зору цю проблему. І так, мирні переговори — це чудово і фантастично, ми зробимо все, щоб вони завершилися успішно. Але це не станеться завтра. А тим часом вони [українці] потребують перехоплювачів і військової підтримки вже. Тож, мої європейські та канадські друзі, ми маємо залишатися зосередженими».

Александер Стубб, президент Республіки Фінляндія, підтримав цю думку та поставив під сумнів готовність росії погодитися на мирний план, який зараз розробляється за посередництва США. «Я не впевнений, що росія схвалить його [мирний план]. Це мене турбує, і тому я повністю погоджуюся з Марком [Рютте], що це ще не кінець. Зараз ми маємо зосередитися на сьогоденні та найближчому майбутньому, а також на тому, як ми можемо забезпечити необхідним та допомогти Україні», — сказав він.

«Велика дилема, перед якою ми зараз стоїмо, полягає в тому, як змусити росію закінчити цю війну. І ми можемо зробити лише дві речі. Перше — це далі надавати Україні все, що їй може знадобитися. Друге — це посилити економічний тиск на росію. І тоді ми побачимо, що Україна зрештою переможе у цій війні», — додав він.

«путін провалив усі свої стратегічні цілі», — наголосив Стубб.

Джонатан Пауелл, радник з питань національної безпеки прем'єр-міністра Великої Британії, також підтримав цю ідею і закликав посилити тиск на росію: «Думаю, що ми мусимо чинити тиск на президента путіна — фінансовий і військовий, і встановити кінцевий термін, до якого він повинен ухвалити рішення. Я вважаю, що це єдине, що може спрацювати».

Єнс Столтенберг, міністр фінансів Королівства Норвегія, заявив: «Я не думаю, що ми можемо змінити думку путіна. Його мета та амбіції полягають у контролі над Україною, це без сумнівів. Але я думаю, що ми можемо змінити його розрахунока. Якщо ціна, яку він заплатить за контроль над Україною, буде занадто високою, він буде змушений сісти за стіл переговорів і домовитися про те, що влаштує Україну».

Ніл Ферґюсон, старший науковий співробітник інституту ім. Гувера Стенфордського університету; заявив: «Ніщо не змінить розрахунки путіна так рішуче, як значне прискорення темпів переозброєння Європи».

«Україна стала оборонною силою Європейського Союзу. Але де ж оборонні сили справжніх держав-членів ЄС?», — запитав він.

Едгарс Рінкевичс, президент Латвії, прокоментував перспективи членства України в ЄС: «Якщо Україна вступить до Європейського Союзу, я вірю, що це також значно посилить європейську оборонну ідентичність». «Не забуваймо, що Україна в ЄС робить ЄС набагато сильнішим із погляду безпеки та оборони, маючи найбільшу бойову армію в Європі», — додав він.

Дік Схофф, міністр фінансів Королівства Норвегія, також поділився своєю оцінкою термінів вступу України до ЄС: «Якщо подивитися на те, як ми зараз як ми працюємо над цим зараз, це займе кілька років. Ми маємо бути чесними. Адже ми не хочемо дестабілізувати Європейський Союз через надто швидкий вступ країни».

Тарас Качка, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, сказав: «Ми також хочемо передбачуваності, гарантій безпеки, фінансової підтримки та чіткої визначеності щодо строків вступудо ЄС. Тому ми погоджуємосяна підхід до вступу до ЄС, заснований на досягненнях, але ми також хочемо від вас зобов'язання прийняти нас до Європейського Союзу до певної дати».

Стів Віткофф поділився останніми новинами про прогрес у мирних переговорах: «Я думаю, що ми досягли значного прогресу».

«Учора весь вечір ми говорили про висхідну траєкторію української економіки та фінансової системи — ринки капіталу, робочі місця… Президент Дональд Трамп говорив про безмитну зону для України, яка, на мою думку, може стати справжнім переломним моментом, і ви побачите, як промисловість почне заходити в Україну».», — додав він.

Радослав Сікорський, віцепрем'єр-міністр і міністр закордонних справ Республіки Польща, заявив: «Якщо Україна не матиме захищених кордонів в межах угоди, яку я сподіваюся, скоро буде досягнуто, ми посіємо насіння наступної війни. Щоб досягти справедливої угоди, потрібно чинити тиск не тільки на жертву агресії, але й на агресора».

Він також згадав про посилення атак Росії на цивільну інфраструктуру в Україні: «Навмисні атаки на цивільну інфраструктуру є воєнним злочином. володимир путін не є людиною миру».

Андрей Пленкович, прем'єр-міністр Республіки Хорватія, заявив: «Ми цілком усвідомлюємо страждання українського народу. Наші енергетичні компанії співпрацюють з українськими, зараз ми надаємо необхідне обладнання, яке було знищено. Ми хочемо допомогти вам пережити ці страждання взимку».

Барт Де Вевер, прем'єр-міністр Королівства Бельгія, поділився своєю позицією щодо ситуації з замороженими активами росії в Європі: «Активи будуть доступні тоді, коли буде укладено мирну угоду. І дозвольте мені чітко заявити: на той момент, якщо я матиму право голосу, кожен цент цих грошей піде на відшкодування збитків і відбудову України. Мені буде дуже прикро, якщо хоч один євро повернуть москві. Ми маємо поважати міжнародне право».

«Європа зобов'язана фінансувати Україну, і ми це робимо, — додав він.

Ерік Шмідт, колишній генеральний директор і голова Google; голова і генеральний директор Relativity Space, прокоментував появу інноваційних технологій на полі бою: «Війна повністю зміниться. Ведення війни та забезпечення національної безпеки почнуть здійснюватися за допомогою роботів —дронів у повітрі, на суші та на морі. Я абсолютно переконаний, що коли ця війна закінчиться, Україна стане одним із найбільших постачальників цієї нової форми війни та нової форми оборони».

Юрій Філатов, 3-й армійський корпус, командир безпілотних літальних апаратів, сказав: «Прийшов час прийняти реальність. Міжнародне право більше не працює. Сила — це єдине, що ці неоімперії можуть насправді зрозуміти. На жаль, я не дуже вірю в угоди, бо угоди є раціональними, а наш ворог — ні. Тож, будь ласка, прийміть це».

«Європа повинна об’єднатися і бути сильною. Бо тільки це має значення для неоімперії путіна», — сказав він.

Олексій Ануля, колишній військовополонений, ветеран, активний громадський захисник військовополонених, закликав європейських союзників до більш рішучих дій для того, щоб покласти край російській агресії: «Якщо кожне ваше рішення буде більш конкретним, швидшим,це принесе Україні безпеку і мир, тоді я своїм дітям зможе пояснити, що наш шлях не про біль, а про сенс».

ФОТО ДОСТУПНІ ЗА ПОСИЛАННЯМ

Відео можна буде переглянути за ПОСИЛАННЯМ

Повернутися до списку статей