Фонд Віктора Пінчука провів дискусію "Світова війна, яку Україна має виграти" з нагоди Всесвітнього економічного форуму

Фонд Віктора Пінчука провів дискусію "Світова війна, яку Україна має виграти" під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі (Швейцарія). Цей захід став частиною проєкту ‘YOUR COUNTRY FIRST – WIN WITH US’ / «Твоя країна понад усе – Перемагай з нами», організованого Фондом Віктора Пінчука та PinchukArtCentre у співпраці з Офісом Президента України. Проєкт, що поєднує в собі дискусійну програму та виставку, є захоплюючим інтелектуальним та візуальним досвідом, а також простором для діалогу та дій.

Серед спікерів дискусійної панелі: Тімоті Снайдер, професор історії та світової політики кафедри Ричарда Левіна Єльського університету; Кеннетт Вусук Чой, заступник головного редактора газети Chosun Daily, генеральний директор; конференції «Азійське лідерство»; Філіпс О'Браєн, професор, керівник кафедри стратегічних досліджень Університету Сент-Ендрюс; та Оз Катерджі, кореспондент з питань України, TVP World.

Модераторка: Наталія Гуменюк, співзасновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу та The Reckoning Project.

Вадим Скібіцький, Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України, спеціальний гість заходу,  розпочав дискусію, виступивши з доповіддю про поточну ситуацію на фронті та загарбницькі плани росії. Він зазначив: «Я стисло поясню, в чому полягає російський підхід щодо України сьогодні. Існує три основні засоби, якими вони тиснуть на Україну. По-перше, це, звісно, війна на полі бою. По-друге, це програма дестабілізації ситуації в Україні, і, по-третє, це спроби ізолювати Україну на міжнародній арені. Після розвалу СРСР, їхня мета залишилась незмінною – взяти повний контроль над Україною, який полягає в повному знищенні нашої державності та національної ідентичності».

Кеннетт Вусук Чой додав: «Я б ніколи не подумав, що на військовій арені Європи колись з’являться північнокорейські солдати. Останній раз щось подібне трапилось ще 1200 років тому. З першого дня я знав, що це війна не лише за Україну, але й за свободу та демократію загалом. Ми знімали фільми про війну та публікували їх на YouTube, за що YouTube призупинив нашу діяльність на шість тижнів, адже, як ми думаємо, росіяни поскаржилися на те, що наші матеріали буцімто застарілі та не відповідають дійсності. Згодом наш канал відновили, після цього наеш видання почало активно писати про несправедливі війни, що веде росія. 50 років тому корейська війна була завершена перемир'ям. І хоча ми не виграли цю війну, нам вдалося перемогти Північну Корею, тож зараз ми посідаємо десяте місце серед держав із найбільш розвиненою економікою в світі».

На питання: «Якби у вас була можливість змістовно поговорити з тими, хто з вами не згоден щодо того, чому ми повинні продовжувати підтримку України, які аргументи ви б навели?» Тімоті Снайдер відповів: «Я почну з аргументів, які використав би для тих, хто вже згоден зі мною. Я би виклав їх у неполітичному ключі. Війна в Україні стосується визначення майбутнього у кількох фундаментальних аспектах. В одному з них йдеться про можливість продовжувати спілкуватися одне з одним без брехні. Брехня вже сильно вплинула на демократію, а тепер вона матиме величезний вплив і на капіталізм. Другий аспект – це питання олігархії. Чи повернеться світ до олігархії? Це дуже важливий момент. І ще один важливий аспект – це правила. Коли європейці говорять про заснований на правилах порядок, усі починають позіхати від нудьги, але європейці мають РАЦІЮ».

Він продовжив: «Аргументи для тих, хто зі мною не погоджується, будуть такими: зараз ви б не хотіли бути другом Америки, бо перше, що зробила адміністрація Трампа, – це ускладнила життя своїм друзям (Данії та Канаді). Трамп має доволі невизначену позицію щодо України, він не обов’язково прагне створити проблеми Україні. Вперше Трамп обійняв посаду президента випадково – він не очікував отримати стільки влади, тож фактично імпровізував у своїх діях. Вдруге, вже маючи досвід, він має показати, що не збирається піддаватися залякуванням путіна.

Українці можуть досягти певних вигідних для себе домовленостей, але для Трампа важливий імідж. Важливо розуміти, що якщо він втратить Україну, його виборці більше не сприйматимуть його серйозно».

Наталія Гуменюк звернулася із запитанням до Оза Катерджі: «Ви робите репортажі про Україну з місця подій, але не можете залишатись байдужими до Дамаску. Яким чином, на вашу думку, це впливає на нашу війну?».

«По-перше, громадянська війна в Сирії та війна в Україні тісно пов'язані між собою. Йдеться не лише про втручання росії, а й про демонстрацію нею своєї сили. Втрата Сирії після 13 років значно вплинула на путіна.

Україна завдала удару по репутації росії, знищуючи воєнних злочинців, які бомбили Сирію.

Але трагедія полягає в тому, що наратив змістився з війни за демократію на війну за інтереси. росія не поважає міжнародні норми і ми мусимо це визнати», – відповів Оз Катерджі.

Розмірковуючи над питанням Наталії Гуменюк щодо того, які уроки ми можемо винести з досвіду переможців інших воєн, Філіпс О'Браєн зазначив: «Ми досі не знаємо, як виграються війни. Американське та європейське розуміння того, як досягається перемога у війнах, дуже відрізняється. Кожен, хто вважав, що війну в Україні можна виграти за три дні, глибоко помилявся. Але проблема полягає в тому, що така думка не виникла ані в адміністрації Байдена, ані в європейських країнах. Вони думають, що війною можна керувати з поля бою, але мікроменеджмент цього процесу, як, наприклад, дозоване постачання зброї, лише затягує війну та погіршує ситуацію. Ми створили цю війну, зробили її ще жахливішою, своїм нерозумінням того, як її виграти. росія використовує всі можливі ресурси та бореться за перемогу, тоді як ті, хто підтримує Україну, прагнуть лише забезпечити її виживання, збереження більшої частини її території, але не дати перемогти.

(…)путін зміг переконати певних людей у тому, що росія не може програти, і це переконання має навіть більше значення, ніж підваження довіри Глобального Півдня до країн Заходу.

Населення протестує проти війни, тому що розуміє, що їм не перемогти. Людям байдуже, коли помирають інші, якщо це не загрожує їхньому власному життю».

Тімоті Снайдер, говорячи про можливу перемогу росії, зазначив: «Люди, які найбільше навчилися від українців під час цієї війни, – це росіяни. Українці впроваджують інновації, а росіяни їх копіюють. Якщо росія переможе, вони отримають не лише досвід боротьби з Україною, але й доступ до українських інновацій, що стане запорукою їхньої перемоги. Це дуже сильний стратегічний аргумент. Якщо ви вважаєте, що живете у світі великих держав, то дозволити, щоб плоди найвеличнішої війни століття потрапили до рук ваших суперників, – справжній ідіотизм. Йдеться про цінність: якщо ви програєте в цій війні, ви не тільки виглядатимете невдахою, але й втратите свої ресурси, і тоді позиція “Америка понад усе” виглядатиме зовсім абсурдно».

Оз Катерджі звернувся до присутніх із закликом: «росія не має наміру відступати, її потрібно витіснити звідси. Вона любить запевняти всіх, що її не можна перемогти. Але коли вони почали програвати в Сирії, вони не вдалися до ядерних ударів – вони пішли. Нам потрібно змінити своє мислення. Північна Корея, росія та Іран – найбільші підсанкційні країни у світі, зараз вони об'єднуються та діляться ресурсами, щоб перемогти Захід. росія не вважає, що воює з українськими солдатами – натомість вона воює із Заходом, з НАТО, і якщо ми думаємо, що це не так – ми дурні. для росіян це війна з нами і допоки ми цього не усвідомимо, нам не вдасться перемогти».

Коментуючи ідею переговорів і можливих поступок, Філіпс О'Браєн сказав: «Ми чудово розуміємо, що буде робити Трамп. Одна річ, яка змінилася у свідомості Трампа в позитивний бік – це те, що тепер він вважає росію слабкою, він уже дві на цьому наголосив. Негативний момент полягає в тому, що за адміністрації Трампа вступу до НАТО не буде. Україні доведеться отримати гарантії безпеки від Європи. Членство в ЄС має стати основою миру. Трамп захоче заморозити конфлікт там, де він є. Він буде погрожувати припиненням надання американської допомоги, щоб змусити обидві сторони погодитися: “Україно, якщо ви не згодні, ніякої допомоги вам не буде. росіє, якщо ви не погодитеся, Україна отримає допомогу”».

Фото доступні тут

Відео доступні тут

Повернутися до списку статей