Преса про нас
Хлопчик народився на п’ятому місяці вагою 610 грамів
”Зараз Владиславчик вже справжня маленька людина. Махає руками, скидає шкарпетки, вимагає до себе уваги. А коли хоче їсти, голосно кричить”, — розповідає Неля Скубенко, завідувачка відділу інтенсивної терапії новонароджених у Тернопільському перинатальному центрі ”Мати і дитина’’. І проводить до палати, де лежить немовля.
Владислав Томчук-Яловський народився 18 квітня на п’ятому місяці від зачаття. Важив 610 г. 13 травня його відключили від апарата допоміжної вентиляції легень. Бо хлопчик почав самостійно дихати і набрав 140 г.
Він лежить, розкинувши руки, в пластиковому ліжку, накритому тонкою поліетиленовою плівкою. Спеціальна апаратура підтримує всередині потрібну вологість і температуру. Медики на кілька хвилин знімають плівку.
— От дивіться, які в нього щічки. Такі ж, як у мене, — сміється 32-річна Наталя Томчук-Яловська, мати Владислава. Торкається обличчя сина пальцем. — Ану, дай дядям усмішку.
Малюк піднімає ногу, крутить головою.
— Не хоче сміятися. Певне, людей забагато, — пояснює. — Часом, буває, усміхається. Тоді дуже гарний.
Наталя Василівна — кухар, живе у селі Бонівка біля міста Кременець у громадянському шлюбі з автослюсарем Ростиславом Михайловим. Виховують старшого сина Наталі, 10-річного Михайла. Другої дитини не планували. Але коли завагітніла, вирішила народжувати.
— Води почали раптово відходити, ще шостого місяця не було, — згадує. — Сусід працює гінекологом. Подивився і каже: у районі нічим не допоможуть, треба в Тернопіль їхати. Чоловік зразу завіз. Мене до системи підключили, почалися роди. Як побачила дитину, два дні відплакала. Виглядало, як мале кошеня. Тільки кошеня ще має шкіру-плівочку. А тут ніби шкіри не було. Всі жилки світилися наверх.
— Неготовність дихати самостійно — основна проблема дітей, які народжуються на такому терміні, — говорить Неля Скубенко. — У дитини злипаються легені. Тож ми ввели спеціальний препарат, щоб цього не ставалося. Потім підключили хлопчика до апарата штучної вентиляції легень.
— Годували спеціальною сумішшю з ферментами, а через кілька днів перейшли на мамине молоко, — продовжує Неля Скубенко. — Починали харчувати з одної десятої мілілітра. Це 50-та частина чайної ложки. Тепер з’їдає дві чайні ложки молока на раз.
На 15-му дні життя малюка охрестили.
— Чоловікові дуже подобалися актори Турчинський і Галкін, то в честь них хотіли назвати, — розповідає Наталя. — Я написала імена Володимир і Владислав на папері і кинула в шапку. Він витягнув Владислава.
Породілля попросила стати хрещеною матір’ю чергову акушерку. Родичів і знайомих на хрестини не кликали — з Кременецького району важко добиратися до Тернополя.
14 травня, на 27-му дні життя, хлопчика перевели до обласної дитячої лікарні.
Владислав Томчук-Яловський — найменша дитина, яку виходили у центрі ”Мати і дитина”. Тут лише з грудня 2009-го можуть рятувати немовлят, народжених на п’ятому-шостому місяці вагітності. Тоді за кошти фонду Віктора Пінчука придбали апарат штучної вентиляції легень. Жоден інший пологовий заклад області такого обладнання не має.
Три роки тому немовля, яке народилося з вагою менше кілограма, в Україні не вважали живою людиною.
— Такого новонародженого реєстрували як ”плід”, — каже завідувачка. — Якщо він проживав сім днів, то переходив у статус дитини.
Андрій Янович
