Преса про нас
Гуру радить не чекати
Цю людину, з якою в понеділок Фонд Віктора Пінчука й Київська школа економіки познайомили українську громадськість, можна сміливо ставити в один ряд із главами держав та урядів. І не тільки тому, що колишній президент Світового банку Джеймс Вульфенсон неодноразово брав участь у самітах G 7.Просто це унікальна й дуже мудра людина з українським корінням (його дід виходець із Одеси, і тому на своїй посаді в СБ Вульфенсон завжди підтримував Україну). До його думки й зараз прислухаються керівники великих і малих, бідних і багатих народів. Він залишається діючим бізнесменом, головою й радником великих міжнародних компаній з питань глобальних стратегій. При цьому він відкритий для спілкування й повен гумору (перед початком своєї лекції розповів, що на першому курсі університету не зміг здати іспит із економіки й освоїв її тільки на другому курсі). А ще він, як і всі талановиті люди, має різносторонні обдарування. Представляючи гостя, Віктор Пінчук розповів, що в молодості майбутній фінансист був членом австралійської збірної з фехтування, а в 41 рік захопився музикою, почав вчитися грі на віолончелі й досяг у цьому великих успіхів, про що свідчить те, що у віці 50 років він дав свій перший концерт у нью-йоркському Корнегі-хол.
Тему своєї лекції, звернену переважно до української молоді, Вульфенсон визначив досить незвичайно: Україна в чотирьохшвидкісному світі. Бо, на його думку, динамічний процес глобалізації, який постійно прискорюється протягом останніх 20 років, призвів до небувалого зростання світової економіки та інтеграції країн світу. Але світ не став одноманітним, оскільки країни рухаються вперед із різними швидкостями. Вульфенсон вважає, що сьогодні вони за темпами росту й добробутом розділилися на чотири сфери. «Я називаю такий світ чотирьохшвидкісним», - говорить Вульфенсон і відносить Україну до другої його сфери, в якій також країни, що розвиваються стрімкими темпами, такі, як Китай, Індія, Бразилія. При цьому він упевнений в тому, що вони недовго залишатимуться в цій групі й незабаром можуть перейти в першу, навіть потіснивши розвинені країни Європи й США. Щодо України, то її перспективи поки не безхмарні. Аналітик зазначає, що на її шляху такі проблеми, як скорочення й старіння населення, неефективне використання енергоресурсів, низька інституційна якість і, головне, корупція. І те, чи вдасться нам подолати ці труднощі чи ні, й визначатиме місце, яке надалі займе Україна. На думку Вульфенсона, у разі песимістичного сценарію вона може загальмувати у своєму розвитку й перейти в третю сферу, приєднавшись до групи країн зі спадаючим рівнем економічного росту. А якщо нашій країні вдасться подолати корупцію та інші свої проблеми, тоді вона стане активним гравцем другої групи і зможе боротися за вихід у першу.
Корупція викликає у Вульфенсона справжню ненависть. Він порівнює її з раковою пухлиною, яка знижує ефект будь- яких вірних заходів в економіці, і не без гумору розповідає, що коли я вперше про неї заговорив на засіданні ради керівників Світового банку, то мені порадили зовсім не вимовляти цього слова, а замінити його евфемізмом «проблема К». Йому пояснили, що половина керівників із тих країн, де корупція дуже розвинена, або ж вони самі корупціонери - можуть образитися...
Говорячи про Україну, Вульфенсон радить налагодити юридичну й фінансову системи, прозоре управління, обрати справедливий уряд, який однаково ставитиметься до всіх громадян. «Якщо в країні є все це, тоді вона може поліпшити ситуацію», - зазначає він і додає у свій список також інфраструктуру (дороги, енергопостачання), а головне - освіту, охорону здоров'я. На мить він показує себе ще й дбайливим сім'янином, наполягаючи на тому, що діти повинні отримувати повноцінне харчування, інакше їхні розумові здібності знижуватимуться. І відразу звучить докір Україні: до цього часу немає плану розвитку, а ось коли він є, то ситуація змінюється на всіх рівнях. Україні, радить Вульфенсон, необхідно зробити лише очевидні речі, і тоді вона буде в другій або навіть у першій групі. А інакше країну вже найближчим часом покинуть її кращі люди - це стане для неї трагедією.
Аналітик упевнений, що в нашої країни є все для успішного розвитку: високий інтелект, відмінні чорноземи («я тільки не зрозумію, чому стагнує сільське господарство?»), а також такий надзвичайно цінний подарунок долі й виняткова конкурентна позиція, як розташування між Сходом і Заходом. «Вчіть мови, будуйте мости, подорожуйте й дивіться на світ», - закликав молодих українців Вульфенсон у своїй лекції.
Але ще цікавішими були його відповіді на запитання із залу (до речі, розповідаючи про поїздку в Китай, він зазначив, що в студентській аудиторії із семисот осіб не потрібний був англійський переклад, а Віктор Пінчук зробив «оптимістичне спостереження»: в залі київського готелю Hyatt, де проходила лекція, без перекладу обходилася приблизно половина присутніх - 300 осіб). Власне, від Вульфенсона частіше за все намагалися отримати конкретну рекомендацію. Як уберегтися від загроз? Як перемогти корупцію? Як зробити країну привабливою для інвестицій? Як імплементувати закони, щоб вони працювали? Як зробити, щоб нас запросили в Євросоюз?
І частіше за все Вульфенсон відповідав, що ніякий іноземець зі сторони не випише нам готового рецепта, за яким можна буде вирішити всі ці проблеми. «Робіть все, що належить», - говорить екс-голова Світового банку, вказуючи, що у всіх цих випадках можна керуватися ставкою на політичні або революційні зміни, але при цьому зазначаючи, що для нашої країни революцій вже досить, і він також не є їхнім спонсором. Відповіді на всі запитання, переконаний Вульфенсон, повинна й знатиме наша талановита та освічена молодь. У цьому виявилася, з одного боку, скромність гостя, якому, мабуть, не хотілося виглядати усезнаючим гуру, а також і його мудрість.
А говорячи про роль військово-промислового комплексу України (запитання задав Володимир Горбулін), Вульфенсон вказав, що ВПК сьогодні взагалі не потрібен країнам, оскільки є тільки один вид справедливої війни - війна з бідністю. Представник великої компанії поцікавився ситуацією на фінансових ринках світу, і почув неприємну відповідь із посиланням на екс-голову Федеральної резервної системи США Грінспена: є ризик того, що економічна активність у світі може поменшати на 40%. Але при цьому Вульфенсон виразив упевненість у країнах Організації економічного розвитку та співробітництва (ОЕРС), які складають основу другої сфери країн світу, в яку входить і Україна. За його словами, вони сьогодні спираються «на свою внутрішню силу, якої раніше ми не бачили, і в них є шанс».
Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
