Уявіть собі, що ви Віктор Пінчук. Ви лідер успішного політичного блоку. Ваш тесть - президент країни. Всі державні квоти на експорт труб віддають вашим підприємствам. Під вашим управлінням найбільший в Європі феросплавний завод. Для вас організовують конкурс з придбання найбільшого в країні меткомбінату, і ви купуєте його за ціною металобрухту. І ось в один не дуже прекрасний день все це у вас відбирають. Ваші дії? То-то і воно. Але Пінчук не розгубився.

Більш того, дніпропетровський мільярдер за останній рік зумів чи не подвоїти свої капітали. Таким чином, в порівнянні з торішнім рейтингом Кореспондента Пінчук відірвався від свого найближчого переслідувача Ігоря Коломойського (№ 3) більш ніж на $ 2 млрд.

З чого дивуватися? Власник корпорації Інтерпайп неперевершений майстер з перетворення поганих обставин на непоганий прибуток. Ось свіжий приклад. Минулого року Пінчук продає італійцям свій Укрсоцбанк по нечуваній тоді ціні - $ 1,3 млрд. Але те, що Пінчуку добре, Коломойському - смерть. Тому останній через міноритарних акціонерів Укрсоцбанку блокує операцію. Коли через численні судові позови прохід до італійських грошей було розчищено, за справу взявся Нацбанк і договір з Intesa SanPaolo зірвав. Поки опоненти ставили Пінчуку підніжки, Укрсоцбанк подорожчав до $ 2,46 млрд. Не виключено, що незабаром ця фінустанова буде продана за цю або за ще більшу ціну. Таким чином, № 2 в списку найбагатших українців знову з наваром.

Але не тільки талантом заробляти великі гроші славиться 46-річний бізнесмен, а і вмінням їх красиво витрачати. Поки сусіди по турнірній таблиці українських мільярдерів вкидають свої долари у вітчизняний футбол, Пінчук активно займається гуманітарними проектами. Стираючи з пам'яті українців свій політичний імідж, мільярдер старанно наводить на своє нове публічне обличчя макіяж подвижника сучасного мистецтва. "Це людина, яка першою з усіх українських олігархів стала відомою в Європі не тільки як бізнесмен, але і як громадський діяч і меценат", - дає свою оцінку Пінчуку Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

Що стосується меценатства, то відкриття минулої осені в Києві Центру сучасного мистецтва PinchukArtCenter - найбільшої приватної галереї в Україні - один з таких прикладів. Крім того, Пінчук щорічно збирає за круглим столом світову політичну еліту. Взимку - на міжнародному економічному форумі в Давосі (Швейцарія). Влітку - на конференції YES (Ялтинська європейська стратегія). Серед постійних учасників: Олександр Кваснєвський, екс-президент Польщі; Джордж Сорос, американський фінансист; Жан Лем'єр, президент Європейського банку реконструкції і розвитку.

На званих обідах, під добру закуску гості дають рекомендації, як нам прилаштувати Україну до Євросоюзу. Зазвичай нічого нового тут почути неможливо. Разом з тим, обидва заходи стають доволі авторитетними. І вже на останньому форумі в Давосі Пінчук пригощав обідом голову Кабміну Віктора Януковича, а той в подяку за це годував європейців обіцянками про неминуче приєднання України до ЄС. Ситими і задоволеними залишилися обидві сторони діалогу.

Освітлюючи один з таких неформальних саммітів, Кореспондент запитав у Пінчука, чи вважає він такі зустрічі продуктивними. Його відповідь багато що пояснює: "Тут зібралися розумні, правильні люди". Ось він, ще один, поки не повністю розкритий талант мільярдера Пінчука - зібрати в одну колоду "правильних" людей.