Фонд Віктора Пінчука організував традиційний Український сніданок у Давосі з нагоди Всесвітнього економічного форуму

18 січня 2024 року в Давосі відбувся Український сніданок, традиційний приватний захід, організований Фондом Віктора Пінчука та компанією EastOne з нагоди Всесвітнього економічного форуму. На ідею цьогорічної теми Українського сніданку — Stand With Ukraine? — надихнула робота із серії Repeating Speech (2023) українського художника Нікіти Кадана, яку Віктор Пінчук придбав 24 квітня 2023 року на благодійному аукціоні  "Української Правди" на підтримку 93-ї ОМБр «Холодний Яр».

Учасники дискусії розглянули сценарії майбутнього України та її союзників у боротьбі з російською агресією. Світові політичні лідери, мислителі та активісти обговорили ключові аспектів захисту життя і свободи українців, що дає можливість краще зрозуміти важливість того, що відбувається в Україні.

У дискусії взяли участь Президент Республіки Польща Анджей Дуда, Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, засновник Фонду Віктора Пінчука та групи EastOne Віктор Пінчук, Прем’єр-міністр Республіки Хорватія Андрей Пленкович, Президент Республіки Латвія Едгарс Рінкевичс та Віцепрем’єрка й Міністерка фінансів Канади Христя Фріланд.

До обговорення також долучилися Міністр закордонних справ Королівства Норвегія Еспен Барт Ейде, Міністр закордонних справ Республіки Литва Ґабріелюс Ландсберґіс, Міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен, співзасновник та співголова правління The Carlyle Group Девід Рубенштейн, Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, Міністр з особливих доручень Німеччини Вольфганг Шмідт і стрілець-санітар Збройних Сил України Олександр Баталов. Модерував дискусію ведучий програми «Фарід Закарія GPS» на CNN Фарід Закарія.

У своїй вступній промові Віктор Пінчук закликав союзників України пришвидшити постачання зброї: «На війні немає значення як багато ви зробили. Важливим є чи достатньо ви зробили для перемоги. Чи зможуть наші міжнародні партнери виробити й надати достатньо зброї, щоб витіснити агресора? Наразі за значними постачаннями й усіма заявами про підтримку ховається велика відповідь: “Ні”. Україна не має достатньо зброї для перемоги, а час спливає».

«Міжнародні партнери мусять якомога швидше ухвалити сміливе рішення про надання необхідної зброї. Інакше буде занадто пізно. Ми зараз перебуваємо в критичній точці», — додав Віктор Пінчук.

«2024 рік — це момент істини. Результат залежатиме від рішення, яке наші міжнародні партнери ухвалюють зараз або ж зроблять це в найближчі тижні, максимум місяць», — наголосив він.

Анджей Дуда зазначив: «На наших очах відбувається відродження російського імперіалізму в його кровожерливій версії. Жодних сумнівів, що путін вирішив розпалити світову пожежу».

«Поки триває війна в Україні, ми є свідками зростання коаліції зла, яка не тільки прихильна до путіна, але готова діяти й руйнувати світовий лад», — додав Анджей Дуда.

«Якщо путін переможе в Україні, це стане чітким сигналом для його прихильників та всього світу до активізації дій, спрямованих безпосередньо проти Заходу. Ми повинні пам’ятати про це щоразу, коли чуємо розмови про втому від війни в Європі. Наша втома — це саме те, на що розраховують очільники кремля», — попередив він.

Дуда наголосив, що якщо росії вдасться реалізувати свої амбіції, на Україні вона не зупиниться: «росія не зупиниться на Україні. Наступними її жертвами можуть стати інші країни Центральної Європи, Кавказу чи Центральної Азії. Це надзвичайно важливо. Я абсолютно впевнений, що якщо росія виграє цю війну, вона нападе на іншу країну».

Христя Фріланд підкреслила, що успішне вторгнення росії — це не лише проблема України, а небезпека для всіх: «Ми повинні усвідомити, що це загроза для всіх нас. Це загроза, тому що успішна росія — це небезпека для будь-кого».

«Давайте не будемо думати, що це проблема лише для України. Ця проблема стосується всіх нас», — наголосила Христя Фріланд.

Едгарс Рінкевичс продовжив цю тезу: «Ми також маємо бути готові до гібридної війни. Ми бачимо, що союзник путіна лукашенко використовує міграцію як гібридну зброю проти нас, Польщі та Литви. Ми бачимо постійну дезінформацію. До того ж ми бачимо спроби використання нових технологій, як-то штучний інтелект і кібервійна. І, відповідно, риторика стає набагато загрозливішою».

«На жаль, ми завжди на один-два кроки позаду путіна. Він знаходить способи атакувати нас, і хоча ми знаходимо способи протистояти цим атакам, нам потрібно бути більш креативними. Ми маємо розуміти, що він грає без жодних правил», — додав Едгарс Рінкевичс.

Ґабріелюс Ландсберґіс зауважив: «Ми мусимо поставити собі питання: “Яке послання ми адресуємо путіну?”. Ми стримуємо чи запрошуємо його? Ось звідки походить занепокоєння країн Балтії й, можливо, Польщі. Проблема в тому, що ми не відчуваємо, аби для стримування путіна робилося достатньо».

Девід Кемерон, зі свого боку, закликав до нарощування колективних зусиль щоби забезпечити Україну необхідними засобами для перемоги в цій війні. «Спільно наші економіки у 25 разів більші за російську. Усе, що нам потрібно зробити — це продемонструвати нашу економічну силу, зробити так, аби вона окупилася. Тоді ми зможемо допомогти Україні завершити цю війну», — заявив він.

«Ми також мусимо мати терпіння. І важливо усвідомити, що путін думає, ніби може перечекати. Тож ми маємо показати йому, що це зовсім не так», — додав Девід Кемерон.

«Для нас у Великій Британії абсолютно зрозуміло, що це боротьба нашого покоління. Це як бути міністром закордонних справ або прем’єр-міністром у 1930-х роках і боротися із цією агресією. Ми знаємо, що коли агресію намагаються примирити, то з’являється ще більше агресії», — підкреслив він.

«Якщо ви поглянете ширше, то побачите, що Україна досягла неймовірного успіху в спротиві росії. Ми маємо стояти разом з українцями стільки, скільки буде потрібно — виявляти терпіння, показувати силу наших економік і забезпечувати їх усім необхідним», — зазначив він.

Андрей Пленкович також зауважив здатність українців чинити опір: «Героїзм, який продемонстрував український народ, військові та керівництво держави за останні два роки, майже не піддається опису. Президент Зеленський здійснив небачене з погляду комунікації».

Девід Рубенштейн припустив, що світ міг би стати кращим, якби «Україна контролювала росію». «Я вважаю, що поєднання України та росії під контролем України було б гарною ідеєю. Якби мужність, яку продемонструвала Україна, її відданість демократії та свободі колись зміг перейняти російський народ, світ став би кращим місцем», — сказав він.

Дмитро Кулеба закликав союзників підвищити продуктивність оборонної промисловості та конфіскувати заморожені активи росії на користь відбудови України. «Жодна країна самотужки не може забезпечити потреби війни. Досягти перемоги можна лише у співпраці і забезпечивши певний рівень кооперації між оборонними галузями. Шлях до забезпечення стабільності постачання — це задача для всіх вас», — заявив він.

«На щастя чи ні, але це покоління політиків в Україні та інших країнах творить історію. Ми несемо відповідальність перед майбутніми поколіннями за рішення, які приймаємо сьогодні», — додав Дмитро Кулеба.

Кайса Оллонгрен закликала партнерів Нідерландів нарощувати оборонне виробництво: «Ми маємо активізувати наші зусилля. Ми обіцяли Україні один мільйон 155-міліметрових артилерійських снарядів до 1 березня 2024 року. Ми знаємо, що це була амбітна обіцянка, але це була обіцянка, і ми повинні її виконати. Це означає, що ми маємо нарощувати виробництво. Ми мусимо знайти спосіб відкрити нові виробничі лінії та розв’язати проблему дефіциту робочої сили й сировини».

Вольфганг М. Шмідт підтримав заклик до нарощування оборонного виробництва в Європі: «Ми повинні відстежувати роботу кожного, аби мати кращу картину та можливість м’яко тиснути одне на одного».

Еспен Барт Ейде зазначив: «Нам потрібно посилити нашу одночасну спроможність виробляти більше найнеобхідніших озброєнь. Це наразі обговорюється в НАТО».

Радослав Сікорський прокоментував перспективу мирних переговорів між Україною та росією: «Ніколи не бракує “кишенькових чемберленів”, готових пожертвувати чужою землею чи свободою заради власного спокою. Але ми не маємо цього робити».

«Лише Україна може ухвалити це рішення», — додав він.

Олександр Баталов зазначив: «Свобода для нас — це не просто слово. Це означає можливість бути разом із нашими сім’ями, у наших затишних будинках, гуляти вулицями з нашими дітьми й радіти життю. Тому для нас, військових, надзвичайно важлива кожна гривня вашої підтримки України. Абсолютно критично важлива. Ми не здамося».

Фото з Українського сніданку доступні тут

Відео з події доступні тут