Рус Укр Eng

Новини

18.02.2018

Фонд Віктора Пінчука провів 2-й Український ланч у Мюнхені

17 лютого 2018 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) провели 2-й Український ланч у Мюнхені «Україна на передовій війни нового типу: уроки для Заходу та перспективи для миру», організований з нагоди Мюнхенської конференції з безпеки. Подія об’єднала світових фігур, відповідальних за прийняття рішень, та лідерів думок із сфери безпеки для обговорення шляхів досягнення миру в Україні, а також її досвіду, який може бути корисним для міжнародних партнерів.

Панельна дискусія за участі Курта Волкера, Спеціального представника Державного департаменту США з питань України, доктора Роберта Гейтса, 22-го Міністра оборони США (2006-2011), Вольфганга Ішингера, голови Мюнхенської конференції з безпеки, Павла Клімкіна, Міністра закордонних справ України та Андерса Самуельсена, Міністра закордонних справ Данії, розпочалася з вступного слова Христі Фріланд, Міністра закордонних справ Канади. Модератором дискусії виступив Стівен Сакур – ведучий Hard Talk на телеканалі ВВС.

Відкриваючи захід, Віктор Пінчук, бізнесмен і філантроп сказав: «Без миру для України не буде безпеки для Європи та Заходу. У той же час, наші друзі хочуть бути впевненими, що українці засвоюють свої уроки: українці мають подолати корупцію, встановити верховенство права, реформувати нашу економіку та нашу армію. І шукати шляхи до рішення разом з нашими друзями, можливо, за допомоги миротворчої місії ООН».

Христя Фріланд наголосила у своєму вступному слові: «Говорячи про питання безпеки загалом, я думаю, що нам, західним лідерам, що зібрались тут, важливо серйозно поставитись до того, що ми маємо зобов’язання перед Україною. Ми маємо це зобов’язання, оскільки вторгнення в Україну, анексія української території – це найбільше порушення світового порядку в Європі з часів Другої Світової Війни. І це також має великі наслідки для питання поширення ядерної зброї. Україна добровільно відмовилась від ядерної зброї у 1994 році і підписала Будапештський меморандум. Ми маємо підтримати Україну не лише через те, що в Канаді значна українська громада, і через добрі зв’язки між нашими країнами. Ми підтримуємо Україну, оскільки дотримуємось світового порядку, і це є одним із ключових полів битви у світі. Говорячи ж про реформи… Це не послуга, яку Україна має зробити для Заходу. Економічні та структурні реформи – це те, що українці мають зробити самі для себе, і Україна повинна стати реалізатором тих реформ. Ми дуже сподіваємось, що Україна скористається цим моментом найкращим чином».

Вольфганг Ішингер поділився своїми вступними ремарками: «Я по-справжньому вражений кількістю важливих людей, що зібрались тут… Мюнхенська конференція з безпеки – це не орган, що приймає рішення, але те, що ми можемо зробити, і ми пишаємось тим, що ми це робимо – це організовуємо цей форум, що об’єднує так багато відповідальних за прийняття рішень фігур з Європи та інших частин світу щороку, аби вони могли зосередитись на конкретних нерозв’язаних питаннях, залучити людей з державного та приватного секторів. Як людина, що не знала раніше Україну добре, я був глибоко вражений кількістю, напором, відданістю та активною позицією молодого покоління по всій Україні, готового долучитись до створення активного громадянського суспільства – це ваша унікальна конкурентна перевага. Саме це ми повинні підтримувати».

Говорячи про досягнення на шляху побудови нової України, Павло Клімкін сказав: «Війна, що відбувається сьогодні – це не про Донбас чи Крим. Ця війна – про Україну, про Європу. Насправді, найбільше Росія боїться успіху України як демократичної, європейської держави. Я весь час кажу про те, що для нас найважливішим було не перемогти у війні з Росією, а не програти, і я думаю, що з цим ми впорались. І ми повністю трансформували Україну, і в певному розумінні, Майдан став точкою неповернення. Проте, звісно, ми повинні і надалі перетворювати нашу країну і наше суспільство у нових масштабах». Коментуючи запитання, чи світу є чому повчитись з досвіду України у її протистоянні новим загрозам, він продовжив: «Звісно, будь-кому у світі є чому повчитись від нас у тому, що стосується протистояння кіберзагрозам, пропаганді, фейковим новинам, російському тероризму, спробам Росії дестабілізувати Україну зсередини. Протягом цих чотирьох років, зважаючи на всі проблеми, з якими ми зіштовхнулись, ми досить успішно протистояли нетрадиційним загрозам з боку Росії».

Говорячи про уроки, що можна винести з конфлікту на Сході України, Роберт Гейтс зауважив: «Останнім часом ми спостерігали дві основні стратегії Росії: стати потужною державою у військовому та геополітичному розумінні та створити буферну зону, яку утворюють або заморожені конфлікти, або дружно налаштовані країни навколо … Я думаю, що ситуація на Сході України дає можливість Володимиру Путіну можливість підвищувати чи зменшувати інтенсивність напруги чи масштаби конфлікту, залежно від того, що він бачить більш доцільним».

Коментуючи ситуацію, Курт Волкер наголосив на тому, що передусім, йдеться про гарячу війну, радше ніж про гібридну війну: «Люди гинуть щодня. Щодо цього є нагальність… Найкраще, що ми можемо зробити, аби захистити людей, забезпечити безпеку та мир – це запровадити там місію миротворців з мандатом ООН… Росія створила Україну, яка усвідомлює власну ідентичність; вона більш об’єднана, більше орієнтована на захід, ніж будь-коли. І Росія втрачає відкритість молодого покоління в Україні. Інтервернція Росії породжує протилежну ситуацію до того, чого насправді Росія прагнула. Якщо ви з цим нічого не робите, вам доведеться платити високу ціну. Єдина користь від цього для Путіна – всередині його країни. За її межами – надзвичайний негатив, і нічого доброго це не дає. Це значить, що ми повинні запропонувати вихід».

Андерс Самуельсен у своєму коментарі нагадав про думку, що була раніше висловлена у своїх ремарках Христею Фріланд: «Багато хто міг подумати, що між Європейськими націями є певне розмежування. Проте цього не сталося… На карту поставлено верховенство права. Відстоювати верховенство права – це надзвичайно важливо… Тому ми повинні боротися і дотримуватись міжнародного порядку, заснованого на правилах. З іншого боку, ми повинні робити все, що від нас залежить, аби підтримати процес реформ в України. Повинно бути більше прогресу, ніж ми зараз спостерігаємо… Зараз ситуація складна. Ми повинні підтримувати критичний діалог, і це важливо, аби ми не відступились. Я думаю, в нас є можливість підтримати рушійний момент. Проте наразі все рухається не достатньо швидко. Проте ми повинні надавати підтримку… Склянка наполовину повна, і ми повинні докладати зусиль, аби досягти навіть кращих результатів”.

Президент України Петро Порошенко у своїх заключних ремарках наголосив: «Мені сказали, що Український ланч – одна з найцікавіших подій на Мюнхенській конференції з безпеки. Я хочу привітати вас з цим. Це надзвичайно важливо. Ми говоримо тут на Мюнхенській конференції з безпеки в один голос. Нам потрібне єднання перед лицем російської агресії проти України, захищаючи нашу свободу, демократію, нашу душу, суверенність та незалежність. Звісно, нам також потрібна єдність всередині України. Питання суверенності, територіальної цілісності та майбутнього України повинні єднати нас… І я пишаюсь тим, що за оцінками всіх міжнародних організацій, протягом останніх трьох з половиною років, ми зробили більше у реформуванні нашої країни, ніж за попередні 25 років. Проте визнаємо чесно – цього недостатньо, і ми повинні єднатись і тоді ми змінимо нашу країну».

Ситуацію в Україні також коментували: Джон Болтон, Посол США в Організації Об'єднаних Націй (2005-2006), Ельмар Брок, депутат Европейського парламенту, Петр Хультквіст, міністр оборони Королівства Швеція, , Майкл Макфол, Директор та старший партнер Freeman Spogli Institute for International Studies Стенфордського університету, Бен Ходжес, професор із стратегічних досліджень в Центрі аналізу європейської політики, командувач армією США в Європі (2014-2017) та Ігор Юргенс, Президент Інституту сучасного розвитку, Росія. Серед гостей ланчу відзначились міжнародні та українські публічні фігури, зокрема, Карл Більдт, Александер Вершбоу, Александр Квасьнєвський, Віталій Кличко, Андерс фог Расмуссен, Юлія Тимошенко, Наталя Яресько та багато інших.

Український ланч у Мюнхені проводиться з 2017 року в дні Мюнхенській конференції з безпеки (МКБ) з метою просування України на глобальному порядку денному. Захід також акцентує увагу на важливості України для безпеки Європи і підтримки світового порядку. Щорічно в ході ланчу впливові фігури, відповідальні за прийняття рішень, і лідери думок зі сфери безпеки ведуть діалог про роль України та її перспективи в глобальних безпекових структурах, а також обговорюють найбільші виклики, які стоять перед країною сьогодні.

Протягом останніх п’ятдесяти років Мюнхенська конференція з безпеки (МКБ) стала головним світовим форумом із обговорення політик безпеки. Щороку у лютому понад 500 відповідальних за прийняття рішень фігур вищого рівня з усього світу, в тому числі, керівники держав, міністри, провідні представники міжнародних та неурядових організацій, а також високопоставлені представники бізнесу, засобів масової інформації, академічних кіл та громадянського суспільства, беруть участь у конференції аби долучитись до активного обговорення сучасних та майбутніх викликів у сфері безпеки.

Share |

Повернутися до списку статей

Створення та підтримка сайту: Креативна агенція «Арт Депо»