Рус Укр Eng

Новини

27.10.2017

Дослідницька платформа PinchukArtCentre представляє дві нові виставки: «Анонімне суспільство» та «Недоречні доторки»

Дослідницька платформа PinchukArtCentre представляє дві виставки - «Анонімне суспільство» та«Недоречні доторки». Маючи на меті створення живого архіву українського мистецтва від початку 1980-x до сьогодні, Дослідницька платформа візуалізує результати своєї роботи постійною виставковою діяльністю.

Виставка «Анонімне суспільство» представить роботи Сергія Ануфрієва, Євгенії Бєлорусець, Сергія Браткова, Леоніда Войцехова, Жанни Кадирової, Євгенія Павлова, Віктора Пальмова, Сергія Попова, Кирила Проценка, Романа Пятковки, Лариси Резун-Звездочетової, Олександра Ройтбурда, Василя Цаголова, Олександра Чекменьова, Оксани Чепелик.

Виставку «Анонімне суспільство» присвячено періоду аномії, у якому опинилося й досі перебуває українське суспільство після розпаду Радянського Союзу. Термін «аномія», запроваджений французьким соціологом Емілем Дюркгеймом, означає кризовий період переходу для суспільства після політичного струсу і зміни ціннісних норм, коли «колишні боги старіють або мертві, а інші ще не народилися».

Відправною точкою виставки стала акція одеського художника Леоніда Войцехова «Вони нам за це відплатять» (1984), під час якої учасники пронесли вулицями Одеси плакат із таким самим написом. Це було реакцією на стихійне лихо, у результаті якого місто залишилося без електроенергії та водопостачання. Коли міліція затримувала учасників акції, на питання «Хто відплатить, хто такі “вони”?», їм відповідали: «Сили природи». Цей жест у контексті виставки символізує метафоричний поділ суспільства на дві протилежні сили — «ми» і «вони».

Виставка складається з кількох розділів. У першому йдеться про буття особистості в ідеологічному протистоянні від створення героїв до їх поступового знецінення, про існування серед подвійних стандартів, про особистість, яка розвивається на тлі зміни політичних декорацій. Другий розділ присвячено осмисленню себе, внутрішній боротьбі, колективному полю спогадів і переживань. Останній розділ стосується тілесного, інтимного світу, звернення до якого — це маніфестація спротиву контролю за особистим життям.

По своїй суті «анонімне суспільство» в контексті виставки — це метафора відсутності суспільства як такого, у якому індивід успадкував недовіру до влади, що вже втратила авторитет, і за інерцією живе під незримим оком Великого Брата. Виставка будується навколо намацування й оприявнення «я». Вона виводить на перший план індивідуальність, оприявнює її голос в анонімному полі в деформованій соціально-політичній дійсності, в царині особистих спогадів та інтимних переживань.

РАС-UA: «Недоречні доторки»

PAC-UA представляє 6-ий проект - індивідуальну виставку Анни Звягінцевої під назвою «Недоречні доторки». Проект базується на ідеї стежки, сліду, несвідомого прямування чужим шляхом – і водночас шляху, який можна прокреслити нашими непомітними доторками. У своїх роботах художниця часто висвітлює непомітні, невловні грані нашого життя, підкреслюючи його вразливість і фіксуючи минущі, незримі миті.

Виставка «Недоречні доторки» включає скульптуру, графіку, інсталяцію й анімацію, а також знайдені в соціальних мережах фотографії невловних доторків у приватному й соціальному житті, від материнських до громадських. У цих позірно абстрактних роботах художниця фіксує та проявляє невловні моменти доторку, які тривають на тілесному рівні – те, що існує у царині фізичного досвіду. І вона трансформує цей досвід за допомогою різних художніх медіа.

В основу монументальної інсталяції покладено одну зі знайдених фотографій, у якій художниця мовби знеособлює тілесне, виокремлює об’єм. Лінія інсталяції, що поєднує два виставкові простори, починає працювати ще й як лінія розмежування, перетворюючись на метафору посягання однієї території на іншу, одного тіла на інше. При цьому художниця знеособлює ці території й позбавляє їх тілесного. Лінія стає видимою межею акту посягання/доторку, лишаючи можливість спогаду і сліду пам’яті про фізичну взаємодію.

Анна Звягінцева народилася в 1986 році в Дніпропетровську. Живе і працює в Києві. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури в Києві, відділення станкового живопису. Член кураторської групи «Худрада», со-редактор онлайн видання Prostory.net.ua про мистецтво, лiтературу, переклад. Номінантка конкурсу серед молодих українських художників МУХі 2010 та Премії PinchukArtCentre 2013. Володарка спеціальної премії та призу громадськості Премії PinchukArtCentre 2015. У 2015 році представляла Національний павільйон України на 56-тій Венеційській бієнале у груповій виставці «Надія».

Куратор виставок – Тетяна Кочубінська.

Share |

Повернутися до списку статей

Створення та підтримка сайту: Креативна агенція «Арт Депо»