Рус Укр Eng

Новини

17.09.2017

14-та Щорічна зустріч Ялтинської Європейської Стратегії (YES) – головні тези другого дня

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман, колишній прем'єр-міністр Великобританії Тоні Блер та колишній президент України Леонід Кучма висловили головні тези другого дня

Київ, Україна, 16 вересня 2017 року: під час другого дня 14-ї Щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії багато спікерів наголосили на необхідності миру та співпраці в Європі, а також на потребі продовжувати процес реформ в Україні попри загрозу з боку Росії на сході країни.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман відкрив денні виступи, відзначивши, що в останні роки Україна зіткнулася з досі нечуваними проблемами, але все одно змогла досягти макроекономічної стабільності, і це є неабияким досягненням. Проте він попередив, що Україна втрачає час. “У нас було немало можливостей подолати ці виклики, але останні 10 років були роками втрачених можливостей. Якби ми провели ці зміни [раніше], то були б зараз у зовсім іншій ситуації», – зізнався Гройсман.

Гройсман продовжив свій виступ словами про єдність та прогрес в Україні, заявивши: «Я вважаю, що сьогодні ми всі повинні об'єднатися: президент, прем'єр-міністр, парламент. Ми повинні показати людям, що ми здатні до змін».

Відповідаючи на питання про корупцію в Україні, Гройсман визнав, що попереду ще багато роботи. «Я вважаю, що ми маємо швидко створити інструмент, який дозволить здійснювати правосуддя над корупціонерами. Як це буде називатися – антикорупційна палата чи антикорупційний суд – немає значення, важливо швидко створити орган, який би був максимально незалежним», – сказав Прем'єр-міністр.

Після українського Прем’єра до слова був запрошений сер Алан Дункан, державний міністр у справах Європи та Америки в Міністерства закордонних справ Об’єднаного Королівства, який застеріг щодо сліпого прийняття пропозицій Росії. «Дуже важливо не потрапити в пастку. Пропозиції, подані Росією до ООН, виглядають спокусливо, проте вони можуть бути спрямовані не на відновлення верховенства міжнародного права, а на замороження порушень. Ми повинні підходити до цього дуже обережно».

Після цього учасники 14-тої Щорічної зустрічі віддали шану пам’яті Шимона Переса, колишнього Президента та Прем'єр-міністра Ізраїлю, який помер минулого року. Проголошуючи промову на першій «Лекції миру Шимона Переса» колишній прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер звернув увагу на довгий і тернистий шлях, яким зазвичай просуваються мирні переговори, попередивши, що мир може настати лише тоді, коли цього прагнуть обидві сторони.

«Дивлячись на резолюції, які подає до ООН Росія, важливо розуміти – це походить від партнера, який справді хоче примирення, чи це тактичний маневр?– попередив він. – Щоб мир вкоренився партнерство має бути справжнім!»

Менше оптимізму щодо прогресу та амбіцій України виявив голова Мюнхенської конференції з безпеки, старший професор Школи управління Херті, член Ради YES Вольфганг Ішингер. «Я не бачу на горизонті жодної можливості, щоб усі члени НАТО проголосували за вступ України, – немає шансів, поки у вашій країні лунатимуть постріли. Звичайно, головною проблемою є конфлікт, через який багато країн-членів НАТО вважають так: приймемо Україну – «успадкуємо» проблеми з Росією», - підсумував він.

У центрі обговорення під час панельних засідань знову опинився Крим, і багато хто з представників іноземних держав заявили про підтримку України. Конгресмен Вілл Херд, член Палати представників США, підкреслив: «Крим – це не про сепаратистів. Йдеться про російське вторгнення на територію суверенної держави. Росія не є союзником, вона супротивник. Є не так багато питань, по яких Конгрес доходить згоди, проте підтримка України – то одне з них. Тепер питання полягає в тому, що ми можемо зробити для того, щоб допомогти?» Почуття пана Херда розділив спеціальний представник Державного департаменту США у справі переговорів щодо України Курт Волкер, який на наступній панелі висловився так: «Росія вирішила діяти саме в такий спосіб, і моя робота полягає в тому, щоб спробувати змінити її рішення».

Щорічний саміт завершився виступом Генерального прокурора України Юрія Луценка, який просив про підтримку у створенні Антикорупційної палати вже цього року та Антикорупційного суду – наступного року. Після чого слово взяв засновник та член Ради Ялтинської Європейської Стратегії Віктор Пінчук. Він виступив у ролі модератора підсумкової панелі разом з трьома модераторами саміту: Річардом Хаасом, Президентом Ради міжнародних відносин, Стівеном Саккуром, ведучим BBC World News, та Фарідом Закарія, ведучим каналу CNN.

Александр Кваснєвський, колишній президент Польщі та голова Ради YES, закрив 14-й щорічний саміт зауваженнями про необхідність бути готовими до безпрецедентної швидкості змін у науці й техніці, перш ніж відзначити величезний потенціал, який матиме Україна в Європейському Союзі. Насамкінець Кваснєвський зауважив, що «жити в мирі важче, ніж воювати», і додав, повторюючи слова з вітальної промови Віктора Пінчука: «Одного дня ми знову організовуємо цю щорічну зустріч у Ялті».

«Для нас Україна є хорошим партнером, тому ми вважаємо, що вона повинна стати членом ЄС та приєднатися до цієї організації [Європейського Союзу]».

Александр Кваснєвський, Президент Республіки Польща (1995-2005)

«Європейці заплуталися. У них є певні фобії, які сильно розрослися і не дозволяють їм дійти спільної думки. Вони не дуже оптимістично налаштовані щодо свого майбутнього».

Олександр Данилюк, Міністр фінансів України

«Для нас демократія дуже важлива, це екзистенційне поняття. А от в Росії не можна без системи автократії, без такої системи, як створив Путін».

Павло Клімкін, Міністр закордонних справ України

Share |

Повернутися до списку статей

Створення та підтримка сайту: Креативна агенція «Арт Депо»