Мережа YES презентувала стратегію вступу України в Євросоюз «Порядок денний 2020»

У Лівадійському палаці Ялти (Крим, Україна) завершив роботу Третій щорічний самміт міжнародної мережі за Україну в Євросоюзі "Yalta European Strategy" (YES). На завершальній пленарній сесії в суботу було представлено план інтеграції України в Європейський союз «Порядок денний 2020», що включає опис комплексу заходів щодо підготовки вступу України в ЄС.
Як відзначив в ході презентації документу депутат Європарламенту і член правління YES Марек Сівец, стратегічний документ «Україна в Європейському Союзі: порядок денний 2020» було підготовлено експертами Ялтинської європейської стратегії на основі проведених в 2002-2004 рр. досліджень громадської думки в країнах ЄС, експертних опитів, а також проведених правлінням ЄС переговорів з керівниками Євросоюзу - зокрема, президентом Еврокомісії Ж.Баррозу та єврокомісаром Б.Ферреро-Вальднер. Документ формувався з урахуванням політичного ландшафту України і перспектив його трансформації, а також внутрішніх процесів в Євросоюзі, зокрема - прогнозованими змінами європейської політики сусідства, які прогнозуються вже в 2007 році під час головування Німеччини в Євросоюзі.
Стратегічний документ YES передбачає підписання договору про членство України в Європейському Союзі не пізніше 2019 року, внаслідок чого вже в 2020 році Україна зможе стати повноправним членом ЄС. На думку експертів організації, робота по досягненню цього результату повинна складатися з ряду етапів, перший з яких (2006-2007 рр.) передбачає виконання підписаного в 2005 р. Плану дій «Україна-Європейський Союз». Впродовж першого етапу План дій залишатиметься механізмом відносин між Україною та ЄС.
Протягом цього етапу «Україна повинна буде консолідувати свою політичну систему на базі виваженої політичної реформи і належної рівноваги між головними державними інститутами», - говориться в документі. В рамках заходів 2006-2007 рр. експерти рекомендують проведення адміністративної та судової реформ і реформи судової системи, розробку і впровадження нового національного антикорупційного плану, ухвалення і впровадження закону про незалежність державного радіо і телебачення, прийняття законів, що забезпечують вступ України до СОТ, і завершення двосторонніх переговорів з цього питання. Метою першого етапу є успішне проходження Україною перевірки виконання Плану дій з метою підписання наступної угоди між Україною та ЄС.
На думку розробників, це може бути  угода про асоційоване членство України в ЄС за зразком договорів, підписаних на початку 90-х років при входженні країн Східної Європи в Європейський Союз. YES планує, що підготовка до підписання цієї угоди повинна початися в середині 2006 року, завершення переговорів повинне відбутися на початку 2007-го року, з тим, щоб підписана в 2007 році угода про асоційоване членство вступила в силу з 1 січня 2008 року. «Головною складовою Угоди про асоційоване членство повинно бути подальше розширення чотирьох свобод - вільне пересування товарів, капіталів, послуг і людей - у відносинах між Україною та Європейським союзом. Угода повинна сприяти створенню зони вільної торгівлі між ЄС і Україною», - зазначається в документі. Окремий розділ, підкреслюють експерти YES, повинен стосуватися питань енергетичної безпеки.
Метою наступного етапу - після підписання Угоди про асоційоване членство - повинна стати підготовка до подачі заявки України на вступ в ЄС. «Очевидно, що Україна не буде готовою стати кандидатом в члени в ЄС в найближчі декілька років, і Європейський Союз в найближчі десять років також не буде готовий розглядати можливість свого подальшого розширення», - зазначається в документі. Тому до 2010-2011 року Україна повинна підготувати проект Стратегії вступу в ЄС, яка повинна роз'яснювати програму найближчих реформ, які Україні необхідно провести для того, щоб стати спочатку кандидатом, а потім членом Європейського Союзу. Подачу заявки слід супроводжувати інтенсивною дипломатичною та іміджевою кампанією, інформуючи установи ЄС і країни-члени ЄС про хід реформ в Україні і виконання нею європейських зобов'язань. Як наголошується в документі, найбільш оптимальним терміном для подачі заявки є 2011 рік, коли головувати в Євросоюзі буде традиційний стратегічний партнер України - Республіка Польща.  Після подачі заявки уряд України повинен докласти максимум зусиль для того, щоб продемонструвати важливість і незворотній характер реформ в Україні. Крім того, необхідно добитися швидкого (не пізніше 2012 року) розгляду питання України Європейською Комісією. У разі позитивного відгуку Єврокомісії Рада Європи може ухвалити рішення про визнання кандидатського статусу України і відкрити переговори про вступ впродовж 2013 року, початок переговорів у такому разі може бути призначений на 2014 рік. Експерти YES підкреслюють, що «Україна повинна негайно створити команду, яка займатиметься переговорами про входження її в ЄС. Її необхідно створити на державному рівні для безперешкодного ухвалення рішень і належного виконання своїх завдань». Автори документа припускають, що завершальний етап переговорів про входження співпаде із завершенням переговорів про Фінансові Перспективи ЄС на 2021-2027 рр., які очікуються весною 2019 року. За умови успішного проведення переговорів про входження підписання договору про членство України в ЄС прогнозується в 2019 році, а повноправне членство - з 1 січня 2020 року.  В ході презентації стратегії «Порядок денний - 2020» Марек Сівец підкреслив, що після доопрацювання документа з урахуванням пропозицій учасників Третього самміту YES стратегія буде представлена президентові Єврокомісії Жозе Мануелю Баррозу. YES також планує винести її на обговорення на найближчому самміті ЄС в Хельсінкі, де може бути ухвалене рішення про зміни в європейській політиці сусідства.
Третій щорічний самміт Ялтинської європейської стратегії (YES) проходив в Києві і Ялті з 13 по 16 липня. В його роботі взяли участь більше 200 політиків, громадських діячів та дипломатів з країн Європи і Америки, зокрема депутати парламентів і міністри закордонних справ країн ЄС, глави дипломатичних представництв країн ЄС в Україні, депутати Європарламенту. Політики і державні діячі представляли Великобританію, Францію, Німеччину, Польщу, Ірландію, Словенію, Румунію, Хорватію, Росію, інші країни.
З українського боку в самміті взяли участь глава секретаріату Президента України Олег Рибачук, в.о. Прем'єр-міністра Юрій Єхануров, голова Верховної Ради Олександр Мороз, в.о. міністра економіки Арсеній Яценюк, представники парламентських політичних сил.
В рамках роботи Третього щорічного самміту було проведено 6 пленарних і 4 секційних засідання. Основними темами обговорення стали: бачення європейських перспектив для України, нинішній формат і перспективи розвитку європейської політики сусідства, реформа судової системи України, громадська думка України відносно Європейського союзу, економічні реформи і проблеми інвестиційного клімату в Україні, уроки розширення Євросоюзу, взаємозв'язок процесів євроінтеграції і євроатлантичних контактів України, виклики нової енергетичної політики. З доповідями по основних питаннях, зокрема, виступили екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський, член парламенту Великобританії Стівен Байєрс, прем'єр-міністр Хорватії Іво Санадер, екс-держсекретар США Строуб Телбот, голова парламентської асамблеї країн НАТО П'єр Лелюш, старший партнер інституту міжнародної економіки Андрес Аслунд, глава секретаріату президента України Олег Рибачук та ін.
В ході роботи самміту була проведена пленарна дискусія «Новий український політичний ландшафт», в якій взяли участь представники основних парламентських політичних сил - Дмитро Видрін (БЮТ), Ксенія Ляпіна («Наша Україна»), Василь Кисельов (Партія Регіонів України), Віталій Шибко (СПУ), а також радник Президента України Віталій Кличко, лідер партії «Віче» Інна Богословська та політолог Станіслав Бєлковський.

Повернутися до списку статей