Новини
13.09.2019
Нездатність урядів зробити щастя основним пріоритетом, імовірно, є головним чинником, що живить популізм – результати нового всесвітнього дослідження
Сучасні політична, соціальна й економічна системи не роблять людей щасливішими, як показало масштабне міжнародне опитування.
Всесвітнє дослідження щастя та політичних поглядів, яке проводилося в 15 країнах на шести континентах, з’ясувало, що звичайні люди очікують, аби їхні уряди ставили щастя за основу своєї політики. Це може свідчити про різкий відхід від поширеної думки про те, що економічне процвітання – це ключ до задоволення електорату.
Його результати також свідчать про те, що відчуття неспроможності обраних лідерів зосередитись на щасті є спільним серед популістськи налаштованих громадян, а уряди, які не ставлять щастя на перше місце, ризикують бути зметеними популістською хвилею.
Дослідження проводилося за ініціативи та під керівництвом українського бізнесмена й філантропа Віктора Пінчука напередодні 16-ї Щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES) у Києві, де світові лідери та видатні мислителі обговорять тему державного управління заради щастя.
Серед ключових висновків звіту автори зазначають наступне:
-
57,6% учасників опитування в усьому світі вважають щастя і здоров’я найважливішими факторами їхнього життя, навіть важливішими за матеріальні фактори, такі як прибутки чи кар'єрний успіх.
-
85,4% учасників опитування в усьому світі очікують, що їхні уряди гратимуть активну роль у збільшенні щастя своїх громадян.
-
Хоча США та країни Західної Європи є одними з найщасливіших у світі, водночас вони мають найбільш песимістичні погляди щодо щастя майбутніх поколінь.
-
Популістські настрої дуже поширені. Дані свідчать про те, що близько 22% населення мають глибокі популістські переконання.
-
Щасливіші люди набагато частіше схвалюють діяльність лідера нації та зрештою голосують за переобрання керівних партій. Водночас нещасливі люди набагато частіше мають глибокі популістські переконання, що свідчить про те, що низький рівень добробуту може бути одним із чинників поширення популізму.
Віктор Пінчук, ініціатор цього дослідження, заявив: «Щастя пропонує радикальну політичну історію, яка зосереджує увагу на справжніх і конкретних питаннях життя людей. Це переконливий новий наратив і вкрай необхідний спосіб зблизити людей у боротьбі за краще майбутнє».
Повний звіт (доступний на сайті YES) було оприлюднено під час Щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії. Тему щастя обговорювали лідери та науковці, зокрема з президентом найщасливішої країни світу – Фінляндії. Провідні вчені також висловили свою думку на дану тему:
Стівен Пінкер, професор психології Гарвардського університету, автор книги «Просвітництво сьогодні: Аргументи на користь розуму, науки та прогресу»: «Вже майже чверть тисячоліття демократії ґрунтуються на принципі, що «всі люди мають невід’ємне право на життя, свободу та прагнення щастя. Для забезпечення цих прав і створюються уряди». Втім наше розуміння того, що сприяє щастю, і того, як уряди можуть забезпечити право на його пошук, залишається рудиментарним. Даний звіт проливає світло на ці питання, а його результати стануть істотним внеском у дебати про майбутнє демократії на довгі роки».
Річард Лейард, професор економіки Лондонської школи економіки: «Якщо політики хочуть бути переобраними, ось вам відповідь – вони повинні орієнтуватися на щастя людей».
Ніл Фергюсон, старший науковий співробітник Гуверівського інституту Стенфордського університету й Центру європейських досліджень Гарвардського університету: «Ця новаторська доповідь захопливо висвітлює роль «суб’єктивного добробуту» та «задоволення життям» у політиці будь-де у світі».
Фарід Закарія, ведучий програми Fareed Zakaria GPS, CNN: «Це захопливий і важливий проект. Для мене найбільш важливим висновком є те, що люди хочуть, аби їхні уряди діяли так, щоб відчутно покращити їхні добробут і щастя. У той час, коли так багато лідерів практикують політику емоційності та символізму, така корекція подає свіжий погляд».
Додаткова інформація:
Даний звіт підготовлено на замовлення Фонду Віктора Пінчука компанією Schoen Consulting та Джорджем Вардом з Массачусетського технологічного інституту.
