Україна - держава з довговічною і непростою історією. Поринати у вир минулого та згадувати подвиги наших пращурів допомагають нам архітектурні пам'ятки. Та, на жаль, склалось так, що на сьогоднішній день більшість таких пам'яток знаходиться в занедбаному стані. І саме такі соціальні проекти, як проект Фонду Віктора «Заповідник», допомагають відновити пам'ятки нашої історії, відродити державу силами активної молоді. Під час участі у цьому проекті, ми мали можливість не лише облагородити Хустський замок, але й розвиватись: духовно, фізично та інтелектуально. Це чудова нагода для молодих людей проявити свою активну життєву позицію, та самим вирішувати, в якій країні жити. (Оля Сахневич)

Хустський замок розташований на високому пагорбі понад містом Хуст, що видніється на десятки кілометрів навколо. В даний момент він без нагляду, і тому знаходиться у занедбаному стані. Волонтери стипендіальної програми «Завтра.UA» Фонду Віктора Зінчука зробили основні роботи по підтримці розвалин замку в задовільному стані, а саме: розчистили туристичні доріжки та оглядові майданчики, прибрали на території замку сміття, встановили сміттєві пакети. На мою думку, замок є важливим об'єктом для туристичної галузі України, що вимагає підтримки держави та залучення інвестицій для розбудови туристичної інфраструктури. (Роман Петрук)

Такий мальовничий і старовинний, однак так недбало загублений в павутині чагарників та бур'янів, що нещадно нищать його стіни, Хустський замок ледь не кличе нас на допомогу. Всіх нас об'єднує і надихає на роботу уявлення про те, яким чарівним та заманливим може стати це місце після докладених нами спільних зусиль. Так, поступово, крок за кроком, ми просуваємось до втілення наших мрій щодо майбутнього цього замку. Приємно хоча б бачити, як туристи, споглядаючи на наші зусилля, починають свідомо викидати сміття у встановлені нами смітники =) (Аня Гіроль).

Приємно відчувати себе піонером: врубуватися в зелені зарості-справжні джунглі, щоб знову відкрити для людей забуту сторінку історії - мовчазні й горді руїни карпатської фортеці. (Таня Адамус)

Как выяснилось, стипендиаты и орудия труда совместно творят чудеса. Создается впечатление, что нам бы ещё чуть больше времени и на руинах крепости не останется и следа запущенности. Стены уже приветливо выглядывают из зарослей, a красивый лунный вечер - как награда за не зря прожитый день.( Влад Савченко)

Було дуже приємно, коли з території, що заросла повністю, через кілька годин роботи можна було побачити мальовничі пейзажі, що відкриваються з вершин замку, старовинну кладку , про яку ми самі почали складати легенди. Приємно було, коли туристи зауважували, що ми робимо корисну справу, рятуючи хоча б стіни, які можуть бути повністю зруйновані травою, кущами , деревами, що ростуть на них. Адже каміння вже осипається саме по собі. Кілька слів хочеться сказати про нашу команду. Коли я приїхала, то побачила справді дружну групу, в яку влитися було дуже легко, а працювати справді комфортно. З багатьма з цих людей хочеться продовжувати спілкуватися й надалі, підтримувати постійний зв'язок, брати участь у спільних проектах. (Олена Сайковська)

Проект «Заповідник» в місті Хуст цього року, так само як і минулого в Дубно, викликає в основному позитивні враження. Проте необхідно зазначити, що наша робота в Хустському замку є більш важливою. Обраний об'єкт настільки занедбаний, що від замка залишалися, на жаль, лише назва. Складність заключається в тому, що для викорчовування дерев та розчистки споруд замку від кущів бракувало хлопців, і, що більш суттєво, якісних інструментів. Хоча я перебував на проекті не дуже довго, але відчув, що у нас склалася дружня команда, влитися до якої було легко. Цьому сприяла не тільки спільна робота, але й спілкування між стипендіатами. Проект мені дуже сподобався. Він був корисним не тільки для замка, а й для нас, стипендіатів програми «Завтра.UA». (Євген Джумига)

Мне очень понравилось организовывать проект «Заповедник» в Хусте. Здесь собралось много учасников с разных городов. Очень приятно, что небольшими силами, но осознанно, мы можем помочь тем местам, которые не заинтересовали политиков и безнесменов. Очень хотелось бы, чтобы все больше людей осознанно подошли к этому вопросу и помогли. На проекте сформиловалась настолько сплоченная команда, что приятно было не просто смотреть, а именно работать! (Антонина Рудская)

На проекті «Заповідник» я вперше, але для висловлення вражень не вистачає слів. Кожного ранку переповнювали хвилювання - чи встигнемо зробити все, заплановане на день? І розум нагадував, що кожен з нас лише окремо - просто учасник, а разом ми - та сила, яка може не тільки впорядкувати територію, але й гори звернути, якщо в тому буде потреба. Чудова нагода стипендіатам пізнати один одного. Серце співає від споглядання мальовничих краєвидів, душа радіє, адже після нас тут буде хоч якийсь лад, а руки самі просять роботи, за яку ми отримаємо... (звісно, не гроші!) найкращу в світі винагороду - слова подяки, схвальні відгуки і вдячні згадки про нас, спільноту стипендіатів програми Фонду Віктора Пінчука! (Таня Іваненко)

Проект «Заповідник» в м. Хуст виявився досить цікавим і пізнавальним. По-перше, мені сподобалися мальовничі краєвиди Закарпаття, по-друге, грандіозне враження на мене справили розвалини Хустського замку, а по-третє, я була здивована занедбаністю цієї історичної пам'ятки. Звісно, спільнота стипендіатів докладала всіх зусиль для облагородження цієї спадщини, але цього, на мій погляд виявилося замало. Замку потрібні інвестиції. Враховуючи європейський досвід в цій галузі, замок можна реконструювати, створити атракціони, перетворивши замок на місце для масового паломництва туристів.(Марішка Деундяк)

Досить вдалий проект з точки зору згуртування стипендіатів. Завдяки «Заповіднику» задля позитивного результату працюють разом філологи, соціологи, історики, фізики, психологи, технологи з переробки риби і багато інших хороших, чуних і старанних людей. Спасибі організаторам. (Таня Сушкевич)

Для меня проект «Заповедник» - это не только возможность помочь сохранению природы, но и максимально получить уйму приятных впечатлений от общения со стипендиатами. Ведь лучше всего сближает общее дело плюс общение вечером в неформальной обстановке. Ты лучше узнаешь людей, их характер. И, в результате, можно с гордостью сказать, что у тебя есть друзья по всей Украине! (Андрей Нечипоренко)